А чи чекає нас отеє майбуття???....
Чи згоден ти зі мною розділить своє життя???.....
Чи права я у рішенні своєму???....
Лиш разом можем вирішить оцю дилему.

Та...я....не можу....я ..мабуть сміливості не маю....
Сказать тобі...про те....що...я....тебе.....кохаю.......

Це не кохання...поки що...я знаю..
Це теє почуття святе...
Яке „закоханістю” називають...
Та зараз же...ніхто не знає...
У що воно переросте….

Добавлено (28-01-08, 22:06)
---------------------------------------------
Серденько рветься на шматки...
Немає силоньки чекати….
Ой як же хочеться мені.....
Скоріш ту новину пізнати...

Що скажеш ти коли прийдеш???...
Чи взагалі сьогодні будеш???...
Чи всплеск емоцій принесеш....
Чи душу..ти мою ізгубиш....

Чи варто те що я роблю...
Чи не даремне сподівання....
Я ж говорила...я...ж люблю....
І прочекаю до світання........

Ой…Боже….тут привиділось мені….
Ви з нею там….удвох……одні…..
А я….отут сама…..у темряві кімнати….
Де ж взяти сил???......щоби оце чекання подолати……….

Добавлено (29-01-08, 21:44)
---------------------------------------------
Те значення слова щастя.......
Це не те що згрібає ненастя......
Це не те що ховає біду...
А це те, що будь-де, будь-коли я тебе знайду....

І я зможу зробити хай хоч душу спалити......
Всі вогні запалити.......всі річки зупинити....
Через спів пташок і дзюрчання струмка.......
Доведу..всьому світу..наскільки моя душа...твоїй душі близька!

Ти довірся мені.......і не бійся нічого....
Бо твоя я навік..мені не треба нікого...
Ти весь світ у долоні взявши....
Довів мені як можна покохавши....
Серед оцього сірого буття.....
Знайти..долину... острівець кохання....
Де хтось тебе чекає від присмерку до світання....
І ладен задля тебе, задля кожного твого бажання.....
Понести найстрашніше покарання......
Прийняти будь-якую муку....
І витерпіть...божевільную розлуку........
Щоб ти зумів.....повірити мені......
Щоб ти прийняв це наяву,а не вві сні,
Щоб зрозумів клітиночками свого тіла........
Наскільки я тебе,мій рідний, полюбила!!!!!!!!