І от поки я випадково не дізнався, що пан Степан Галябарда , окрім того, що інтенсивно і незалежно від політичної ситуації в країні штампує найсправжнісінькі пісенні тексти, до того ж ще й працює за сумісництвом директором творчо-виробничого об”єднання „Промінь”, на якому ці ж самі пісні і звучать, то я ніяк не міг второпати , звідки у такого порівняно немолодого ( 1951 р.н.) чоловіка такі колосальні менеджерські здібності до просування власних творів на естраду, і яким це макаром йому вдається змусити таких іменитих та справжніх українських співаків і співачок виконувати пісні на власні вірші, котрі, скажімо так, не є взірцем найвищої поетичної майстерності. Тобто, нічого там такого суперового немає, можна ( і треба) краще. Наприклад, беремо пісню „З роси й води” з однойменного альбому пані Жанни Боднарук на слова пана Галябарди, а там є таке місце : „.... і сумувать по журавлях...”. Як же це ? За нормами української мови слід було б писати „...сумувать за журавлями...”. Або ще : у цій пісні на кожному кроці трапляються такі заяложені рими, як „відцвіли- відмели” , „жила- дала”... І нічого, і пані Жанна Боднарук цю пісню неоднократно виконує, і при цьому має сміливість стверджувати, що у неї є смак. Оце „жила –дала” – це ж все’дно, що у Сердючки „шла-шла-шла-пірожок нашла”. А після того пані Жанна ще бере і звинувачує когось, що така погана у нас в Україні ситуація на радіо , що їй не дають ефіру. Яка бідолаха !!! Пані Жанно , та може Ви свій ефір уже давно вибрали, а у пана С. Г-ди не Ви одні такі ? Тим більше, що Ви вже заміжня жінка, а навколо Хрещатика,26 стільки бігає незаміжніх , молодих , талановитих і смачних ... ой, вибачте... і наділених смаком співачок , котрі готові усе віддати, аби „засвітитися” на справжньому українському радіо.

Візьміть вищеназваних „справжніх” співаків - пана Бобула, пані Сандулесу, пана Мрежука – у кожного із них в репертуарі знайдеться хоча б одна пісня на слова Степана Галябарди, а якщо не Галябарди, то хоча б його творчого побратима по перу пана Миколи Луківа, головного редактора літературного журналу „Дніпро” з 1984 року та (!) члена колеґії Державного комітету телебачення і радіомовлення України з 06.2002. А ви дивуєтеся, чого так довго і часто „Росте черешня в мами на городі” ?! А от , виявляється, чого !!

Ну, не буду більше втомлювати читача подібними конкретними сумними фактами. Чи слід пояснювати, що відповіді на перше запитання я так і не дочекався. Тобто, ні пан Анатолій Карпенко , ні пані Жанна Боднарук мені так і не роз”яснили, що ж це таке є за феномен , оця „справжня українська пісня”, котру всі тільки й роблять, що утискають, а особливо утискає цю справжню українську пісню Вєрка Сердючка. Та , на мою думку, Вєрка Сердючка хоч і користується суржиком, та зате виконує власні пісні, а не привласнює чужі, як це колись вчинив і досі не покаявся пан О.П-шин, колега пані Жанни Боднарук, але це вже є темою іншої розмови.

Ще раз хочу наголосити – я глибоко захоплююся майстерністю пані Жанни Боднарук, її неперевершеним вокалом ( ну, насправді є й кращі вокали; тут я маю на увазі, що я сам особисто так співати не умію ; тобто – неперевершеним мною) , унікальним тембром голосу ( котрий, до речі , даний Богом, так що особистої заслуги пані Жанни в тому тембрі немає ), мені дуже давно сподобалася пісня „Зоряний ангел” та деякі інші твори. Тому не хочу, щоб ця стаття була сприйнята , як привід до особистої образи, а просто хочу ледь поправити пані Жанну, щоб вона не звинувачувала когось – невідомо кого - у сучасному плачевному стані української пісні, а зрозуміла, що і вона особисто до такого стану трішечки причетна. Бо життя – складна штука, сьогодні ти в Маріїнському палаці приймаєш нагороду з рук злочинного режиму, здається – що вже все, вхопила Бога за бороду, а завтра ти вже нікому не потрібна. А в такому віці ( мається на увазі – в творчому віці), в якому перебуваєте Ви, пані Жанно, Ви вже повинні були б мати власних учнів, створити якусь власну вокальну школу, щоб допомагати молодим співакам пробиватися в люди, щоб вони не залежали від бюрократів при посадах, щоб не хворіли „галябардизмом”, а що зробили Ви ??

І наостанок : справжня українська пісня – поняття широке і глибоке, набагато ширше і глибше , ніж обсяг Вашого репертуару, пані Жанно, і навіть ніж Ви , пане Анатолію, і Ви, пані Жанно, можете собі уявити, і саме ось тому Ви так нічого мені і не змогли пояснити. Бо не можна , як казав К.Прутков, „обнять нєобнятноє”. І тому не слід спекулювати на цьому понятті чи явищі , називати себе „справжніми”, а інших „несправжніми”, а давайте разом цю пісню створювати і просувати, бо хай краще буде в нашому медіа-просторі хоч якась, хай на Ваш особистий погляд і не дуже „справжня”, але - українська пісня, аніж російська попса чи шансон.

------------------------------------------------------------------------------

опубліковано приблизно 23 лютого 2007 року на сайті "Хайвей".

-------------------------------------------------

28 лютого 2007 14:11

Кока Черкаський в ролі кризового менеджера української естради

Образився Кока Черкаський на те, що Жанні Боднарук вручали звання в Маріїнському палаці і хто вручав – «злочинна влада»! А йому, здібному, не дали, - він в цей час, мабуть, сидів в засаді й чекав, поки ця «напасть» зникне, щезне, розсосеться. Ні, щоби пару пісеньок написати, а то з сімдесят сьомого пише, пише то російською, то українською (бо час прийшов), а все ніхто їх не співає. Стали поперек горла йому і Жанна Боднарук, і Анатолій Карпенко, і Степан Галябарда з українським «з роси й води…» (мабуть не чув ніколи він такого побажання).

Не до вподоби й Дмитро Гнатюк, Іво Бобул. Олега Павлишина звинуватив в плагіаті, та й Мрежука зрівняв з землею. Всіх, кого тільки назвала пані Жанна. До речі - достойних артистів. Добре, що список був короткий, а то всіх «повбивав би» «Кока-воїн». І от тільки Вєрка Сердючка йому мила, - бо чесна і відверта, і не ховає, що вона - це він. Так може в цьому справа, шановний Кока (чи шановна Кока)?

З 77-го пише пісні, але ще не знає, бідолаха, що ж таке українська пісня? От і мучиться вже тридцять років (!), то одного образить, то іншого: - скажіть негідники, що ж є таке українська пісня? І ніхто не може йому правильно відповісти, і не підходять йому відповіді про мелос, про мову, про художність, про талант, про смак. Аж зайшовся бідолаха. У всьому він підвох шукає. І тільки в «високохудожній» творчості Сердючки він розраду має.

Ох ці Галябарди, ох цей «галябардизм!» Гроші лопатами загрібають, а самі відхрещуються від шоу бізнесу. Написав пан Степан невлучну для Коки риму – йому грошенята, написав пан Карпенко незрозумілий йому, Коці, гармонічний хід – отримав гонорар. Так і течуть фінанси рікою, та все мимо Коки. Так і пробігають золоті, так і пробігають роки. І вже жовчний міхур роздувся до неймовірних розмірів. Вже жовч так і бризкає то по Гнатюку, то по Павлишину, то по Жанні Боднарук. Добре, що хоч виправився та відзначив що співати Боднарук вміє гарно, але тут же знову виправився, сказав, що є і краще. Мабуть Сердючку мав на увазі. Чи сам, вельмишановний, також співають?

На жаль справжнього його імені та заняття, здається мені, ми і не дізнаємось, бо ніколи не чули такого - ні композитора, ні поета, ні барда. А може ще колись почуємо? В репертуарі Вєрки Сердючки? Чи самого Коки Черкаського? Чи Кемеровського, Ростовського, Магаданського, Воровського?

Хто ви, пане «жовчний міхур»? Чому розливаєте «добро» на гарних, талановитих людей, митців високого виконавського рівня? Хіба не знаєте ви, що завдяки вашому шоубізу, вашому «піклуванню» та невтручанню держави їм несолодко живеться? До речі - не всі люди, які отримують гроші, належать до шоу бізнесу (як ви кажете) - є ще і мистецтво, і культура, і багато інших галузей. Хоч в нашій державі, нажаль все, що відбувається, можна назвати одним великим ШОУ з БІЗНЕСОМ (або дулею з маком)!

От і ви, наш «мистецтвознавець», повинні знати, що окрім таланту і смаку справжньому виконавцю потрібно мати справжні художні твори (не буду нагадувати про мелодику, гармонію, форму та багато чого іншого) та високий виконавський рівень. А людині, яка позиціонує себе музичним критиком (а пісня - це є жанр музичного мистецтва) необхідно хоч трошечки розбиратись в музиці і мати «не роздавлені ведмедями» вуха.

Та бачу я, що ви не тільки музичний «фахівець» Кока, ви ще «дока» - в діалектах. Ото ж я не дивуюсь – то російською, то українською, а може ви й китайською вмієте? Цікаво б подивитись хоч на одну вашу роботу.

Не сподобався Доці діалект англійської вимови в пісні «Feelings». Це при тому, що Жанна Боднарук проїхала півсвіту з концертами, де іноземці як раз, окрім її безперечно високого виконавського рівня, звертали увагу на дуже гарну вимову і не тільки англійською, а і французькою, італійською, португальською мовами, бо вона спеціально цьому навчалась.

Мимо, «снайпере», - не влучив!

Про це якраз йшлось в радіопередачі (на яку запросили, як ви кажете «пропіариться» Боднарук з Карпенком) про творчість артистки та про випуск трьох (!) нових альбомів, один з яких іноземними мовами. Та ви, пане «поліглоте», навіть і думки не мали послухати про що йдеться. Вам би скандальчик. Мабуть «пропіаритись» хотіли «на шару».

І не полінився ж «упорний», просидів цілу годину біля «брехунця», ненавидячи всіх і вся (окрім Вєрки), чекав за що зачепиться. Знайшов – та все невпопад. Не славила себе Жанна, хоч ціну собі знає, не лаяла Сердючку, хоч і треба було б. І нормальні люди, які дзвонили, відмітили це і ще багато різних гарних якостей, притаманних українці Жанні Боднарук.

А вам, Кока, як і всім, хто читав вашу жовчну писанину (це ж треба: «дзеркало кризи шоубізнесу…»), я пораджу по-перше: послухати нові ( та й випущені раніше) альбоми нашої гордості, української співачки Жанни Боднарук, яку в усьому світі сприймають бурхливими оплесками. Бо тільки будучи, як кажуть, «в матеріалі», знайомими з творчістю митця, можна оцінювати його рівень і творчі здобутки. По - друге: фахово оцінювати професійні якості співака, а тим більше друкувати свою оцінку повинні професійні музичні критики або професійне журі на мистецьких конкурсах. Високий виконавський рівень і був доведений нашою співачкою на багатьох міжнародних та всеукраїнських фестивалях та конкурсах.

Шановний Кока, чи «дока», чи як там вас насправді, ви не фахівець в мистецтві, і це видно з кожного рядка вашої злобної писанини. Не вам розказувати про творчість митців, бо українські митці вам не подобаються. Мабуть, як і все українське. Яким же треба бути, щоби ненавидіти людей та землю, на якій живеш, по якій ходиш, де годуєшся. Нажаль - ще в нас багато таких, як ви, котрі зневажають своїх, українських виконавців. І шукають вони приводу для того, щоби зачепити, щоби обгадити. Бо насправді - тільки гадість доставляє Коці радість. От і несуть такі «доброжелатєлі» всякий бруд та плітки, ось і дивимося ми по українських каналах ТБ як не Сердючку, то Поплавського, або Гордона. Цей сумний рядок «співаків» можна продовжити. І на жаль, він буде досить довгий. Оце ваш улюблений «шоубіз», оце ваші, добродію, смаки. А ті, кого ви в упор не хочете бачити і чути (чи з фізичних, чи з непрофесійних причин, а може фінанси? Зараз модно замовляти…), все одно співали і будуть співати, нести до людей не шоу, але мистецтво.

А що стосується Жанни, то в неї зараз справжній творчий розквіт. Бо дуже багато створюється нового музичного матеріалу – нові пісні, нові проекти, мюзикл про українських студентів, багато запрошень, творчих зустрічей та концертів, виступів за кордоном. Створений благодійний фонд «Співай Україно!», де Жанна Боднарук – президент.

І учні в неї є. І вже вона сама по праву оцінює співаків на багатьох міжнародних та всеукраїнських фестивалях та конкурсах: «Слов’янський базар у Вітебську (2004-2006рр.), «Пісенний сад» (голова журі), «Співаночка - джазочка», «Пісенний вернісаж» та багато іншого.

Та нажаль вас, пане «гучномовець», це не цікавить. Ваш інтерес в іншому, тому і приховуєте за назвою наркотичної рослини своє справжнє ім’я.

Не хотілося мені проводити з вами, Кока, цю «дискусію», бо забагато честі для таких «фахівців» як ви. Але незважаючи на вашу велику нелюбов до українських справжніх виконавців, а їх список набагато більший, ніж сказала пані Жанна, я не буду бажати вам, щоби ви все життя слухали тільки свою улюблену співачку - Вєрку Сердючку, а все-таки побажаю вам, пане «українофоб», одужати. І ще одне наше українське побажання, яке очищує: «З роси й води!»

Анатолій Київський, вільний журналіст "ХайВей"

Шановний пане Анатолій К. !
Дякую за Вашу прискіпливу увагу до моєї статті !
Я так розумію - ви людина не випадкова, бо навіть найзапекліший фанат ( яких , я гадаю, не так уже й багато) творчості пані Жанни Боднарук не опустився б до таких злостиво-емоційних висловлювань у мою адресу. А ви опустилися, бо сприйняли цю статтю як особисту образу.

На жаль, моя стаття (очевидно, за Вашим проханням) знята з ефіру ХайВею, тому читачеві Вашого пасквілю важко зрозуміти доцільність ваших же ідіоматичних зворотів. Але дякую вам за піар моєї скромної особи : завдячуючи йому я потрапив навіть у "Редтрам", чого раніше ніколи не траплялося А свою статтю я розміщу де-інде, на щастя, Інтернет безмежний і ще не всюди сягнули щупальці "галябардизму" ( Посилання я обов"язково вкажу в коментарях до Вашого геніального опусу).

Коротко про моє враження від прочитаного.

Ви, шановний пане Анатолію К., так нічого і не зрозуміли. Радив би вам навчитися конструктивно сприймати критику - воно допомага ; як то кажуть - "будьтє прощє, і люді к вам потянутся". Без сумнівів, творчій особистості , на кшталт вас , набагато приємніше сприймати хвалебні панегірики, аніж критику ; але ж, шановний, ви самі завинили - не слід ставати у позу і через ефір Всеукраїнського радіо паплюжити своїх колег по творчому цеху , - хай навіть ви і не вважаєте Вєрку Сердючку/Андрія Данилка за свого колегу, але ж він - людина, громадянин однієї з вами країни.

Що стосується Сердючки - я вам скажу, що ви зовсім не розрізняєте стиль, в якому працює виконавець, і самого виконавця. Вам може не подобатися стиль виконавця, але ж навіщо - у прямому ефірі ! - так принижувати його людську гідність ? Це з Вашого боку вже зовсім , я би сказав, нагло : ви вже не робите різниці між своїми розмовами на кухні і інтерв"ю на Всеукраїнському радіо ; ви трішки забулися, що то не "Радіо ПРОМІНЬ", прихватизоване галябардистами, а "Радіо ЕРА", і тут треба себе поводити пристойно, як личить цивілізованій людині, а не так, як ви себе поводили. Слухати спокійно ваші самохвали на фоні паплюження інших українських артистів було просто неможливо.

****** Вчора оце написав, а сьогодні перечитав оригінал своєї статті і помітив, що все-таки прямий ефір відбувався не на "Радіо Ера", а на Першому каналі Всеукраїнського радіо.... тобто все-таки ця наглість була обгрунтована*******

У своїй статті я жодним словом не натякнув, що пані Жанна погано співає, і не поставив під сумнів її вокальні чи артистичні здібності. Що я хотів сказати, то це те, що у неї поганий менеджмент : не можна просувати свого артиста, розштовхуючи ліктями інших.

А про Дмитра Гнатюка.... як можна ?? Ви пишете : "Не до вподоби й Дмитро Гнатюк, Іво Бобул." . Де я писав, що мені Дмитро Гнатюк не до вподоби ??? Ось цитата з моєї статті : "Ну , пан Дмитро Гнатюк , - це , звісно, авторитет такий, що сперечатися важко. Я ще в дитинстві , у 60-ті роки заслуховувався прекрасними піснями з його платівки. Це дійсно, справжнє. Але ж це трішки з іншої опери. Ну, не можна ж усім підряд випускникам консерваторій співати винятково „Із сиром пироги” та „Ясени”." Як із цього неупередженому читачеві зрозуміти, що Дмитро Гнатюк мені не до вподоби ?

Ось інша цитата з моєї статті: "Пані Жанна поставила себе свідомо в один ряд із такими співаками, як Д.Гнатюк-Мрежук-Бобул-Сандулеса і т.п. Зрозуміло, це хороші , видатні співаки, з хорошими вокальними даними, але що ж вони нам пропонують сьогодні ?? Ось уже кілька десятиліть підряд одні й ті ж самі „шлягери”, котрі співаються з таким виглядом, начебто вони лише учора написані. " Де тут написано, що мені не до вподоби Дмитро Гнатюк, Іво Бобул ?? Ви, пане Анатолію, краще б займалися своїм ділом - писали фонограми, а для пани Жанни найняли би нормального менеджера/продюсера, і тоді би не було скарг, що пані Жанну нікуди не запрошують на виступи.

Ото теж було цікаво слухати: з одного боку ви не захотіли втрачати нагоду поплакатися в жилетку, поскаржитися, що вас нікуди не запрошують , а з іншого боку ви пишете - " Це при тому, що Жанна Боднарук проїхала півсвіту з концертами...". Нікуди не запрошують, але півсвіту проїхала...
---------------
Ви пишете : "Не сподобався Доці діалект англійської вимови в пісні «Feelings». Це при тому, що Жанна Боднарук проїхала півсвіту з концертами, де іноземці як раз, окрім її безперечно високого виконавського рівня, звертали увагу на дуже гарну вимову і не тільки англійською, а і французькою, італійською, португальською мовами, бо вона спеціально цьому навчалась." До чого це ??? Це свідчить лише про те, що ви абсолютно не "в'їхали" у суть моєї критики. Адже моя критика стосувалася не правильності англійської вимови пані Жанни, а зовсім іншого, а саме : ви постійно протягом радіопередачі тлумачили про те, що пані Жанна виконує справжні українські пісні, а проілюстрували це..... чим ?? Англомовною піснею !!! То моя писанина прагнула з"ясувати : чи обов"язково справжня українська пісня мусить бути англомовною, як її інтерпретувала пані Жанна Боднарук ?? Ось як я це написав : "А от що ж це таке „справжня українська пісня” – ніхто мені так і не пояснив. Ну так , лише було зауважено мимохіть, що українська пісня мусить обов”язково виконуватися українською мовою. Після чого було оголошено перерву на новини і у виконанні справжньої української співачки пані Жанни Боднарук прозвучала справжня українська пісня „Feeling” , як я зрозумів - англійським діалектом української мови."
То я і пожартував, що , мабуть, англійська мова - то насправді є не англійська мова, а такий собі англійський діалект української мови.

Ну, цей жарт, звичайно, можна сприйняти і зрозуміти , лише якщо уважно читаєш статтю, а не "галопом по європах" із піною на губах. Складається таке враження, що ви , пане Анатолію, постійно перебуваєте у стресовому стані і винуватите у цьому всіх навколо, окрім себе.Як ви пишете у своїй реєстрації : "Чому Ви вирішили стати журналістом ХайВей ? -накипіло! "

Так от, вам лише 39 років, у вас ще, можна сказати, все попереду, а у вас уже "накипіло!". То це при тому, що ви з пані Жанною катаєтеся по закордонах і маєте можливість релаксації. А як бути нам, уявляєте ? Котрі по "брехунцію" нічого, окрім пісень на слова Степана Галябарди не мають можливості почути ?

(Далі буде)

Кока Черкаський в ролі кризового менеджера української естради

"Образився Кока Черкаський на те, що Жанні Боднарук вручали звання в Маріїнському палаці і хто вручав – «злочинна влада»! А йому, здібному, не дали, - він в цей час, мабуть, сидів в засаді й чекав, поки ця «напасть» зникне, щезне, розсосеться. "

Найчастіше подібні людці шукають причину власних невдач, чи причину критичного ставлення до них у тому, що хтось на них "образився". Шановний, та я ж не професіонал у вокальному мистецтві, як я можу ображатися на пані Жанну ??? Нагородили - то й нагородили, і де ви вловили у моїй статті образу на цей факт ?? Ні, швидше за все, ви цю образу самі вифантазували і приписали її мені.

"Ні, щоби пару пісеньок написати, а то з сімдесят сьомого пише, пише то російською, то українською (бо час прийшов), а все ніхто їх не співає. "

Пишу, і написав їх уже понад двісті, а , може, й понад триста пісень, і співаю я їх сам, а деякі навіть стали народними ; якщо хочете - можу і для пані Жанни написати ; а ні - то й ні ; скажемо так, і Алла Пугачова моїх пісень не співала, і Софія Ротару, але від того я волосся на голові не рвав, живу собі спокійно і далі, а пані Жанна - далеко не Алла Пугачова і не Софія Ротару ;

А щодо російської мови - то хіба ви не жили в Совєцькому Союзі і не знаєте, яка тоді мова була "общєпрінятой" ? Навіщо проявляти скептицизм там, де він абсолютно зайвий ? Розкажіть краще, що ви робили у 1977 році .

"Стали поперек горла йому і Жанна Боднарук, і Анатолій Карпенко, і Степан Галябарда з українським «з роси й води…» (мабуть не чув ніколи він такого побажання)."

Ні, не чув ніколи, крім лише, як у галябардистській пісеньці.
Що за шароварницька манера користуватися штампами, хай навіть і українськими, щоб потім нахвалятися - у нас українська пісня, бо там є слова "з роси й води". Де креатив ??

"Не до вподоби й Дмитро Гнатюк, Іво Бобул.... та й Мрежука зрівняв з землею. Всіх, кого тільки назвала пані Жанна. До речі - достойних артистів. Добре, що список був короткий, а то всіх «повбивав би» «Кока-воїн». "
Я взагалі персонально щодо співаків нічого не писав, крім, звичайно, Олега Павлишина.

Олега Павлишина звинуватив в плагіаті,
Ні, не звинувачував я Олега Павлишина у плагіаті. Все набагато гірше. Він просто присвоїв собі пісню, написану іншою людиною ( не мною). По крайній мірі, у нього брали інтерв"ю, назвали Цю Пісню Його піснею, а він не заперечив. Так і проїздив з нею гастролями з "Рухконцертом", до того ж спаплюживши і текст, і мелодію.

"І от тільки Вєрка Сердючка йому мила, - бо чесна і відверта, і не ховає, що вона - це він. Так може в цьому справа, шановний Кока (чи шановна Кока)?"

Вєрка Сердючка нічим не гірша за Жанну Боднарук, відповідно, Жанна Боднарук нічим не краща за Вєрку Сердючку. Ці дві співачки взагалі працюють у різних жанрах і стилях, то ж мені дивно, що Жанна Боднарук та Анатолій Карпенко так стали наїжджати на Вєрку.

Я , наприклад, працюю у жанрі рок-музики, і мені по-барабану і Вєрка Сердючка, і Жанна Боднарук, вони не працюють на мою публіку, наші цільові групи ( авдиторії) не перетинаються. Ніхто з тих, кому до вподоби Вєрка Сердючка, не прийде на мій концерт, тому я дуже толерантний до Вєрки Сердючки і до її творчості. Більше того, сам інколи із задоволенням слухаю її(його0 нові речі. Те ж саме стосується і мого відношення до пісень пані Жанни Боднарук - пісні, як пісні, під відповідний настрій , особливо чогось видатного там немає, але й поганого немає, от лише "з роси й води " не подобається - бо то чистої води підлабузництво і "лягання" під "метра".

Тому мені дивно було чути, як у прямому ефірі Жанна і Анатолій накинулися на Вєрку Сердючку, і там була справжня злість і ненависть до конкурентки ; а скажіть, якщо це так, то це означає, що в душі Жанна Боднарук сприймає Вєрку Сердючку, як конкурентку, а отже Жанна Боднарук опускається до рівня Вєрки Сердючки, чи не так ??? І другий момент : цілком може бути, що тут присутній і фінансовий фактор ; Вєрка Сердючка, очевидно, а також її багаточисленні "двійники" потіснили пані Жанну Боднарук з фуршетів, де подібні митці заробляють собі на прожиття співанням пісеньок за гроші в огидних буржуїв, поки ті жруть свої бутерброди з червоним кав"яром .

От і все.

"З 77-го пише пісні, але ще не знає, бідолаха, що ж таке українська пісня?"

Я для себе чітко усвідомив, що таке є "українська пісня", і працюю в цьому напрямку вже понад 18 років. Але мені було цікаво порівняти моє розуміння з вашим. На превеликий жаль, ваше розуміння , що таке є українська пісня дещо відрізняється від мого, а найгірше те, що ви так і не змогли сформулювати, що ж таке є , по-вашому, "справжня українська пісня". То ж мені довелося додумувати за вас.

"От і мучиться вже тридцять років (!), то одного образить, то іншого: - скажіть негідники, що ж є таке українська пісня? "

Що, хіба запитати, що то є "справжня українська пісня" - означає образити того, у кого запитуєш ?? А для чого ж ви тоді прийшли на прямий ефір на радіо ЕРА ? Тільки слухати, як вас вихваляють , і паплюжити Вєрку Сердючку ??? До речі, навіть у цьому пасквілі ви так і не сформулювали, що то є за явище - "справжня українська пісня" . Аби знаття та бажання, уже б давно могли написати.

"І ніхто не може йому правильно відповісти,"

Не розписуйтеся за всіх інших. Відповідайте за себе. Конкретно ви не змогли , і досі не можете. Мабуть, самі не знаєте, а інших беретеся вчити.

"... і не підходять йому відповіді про мелос, про мову, про художність, про талант, про смак. "

Не говоріть загадками, а чітко і ясно сформулюйте свою думку про "справжню українську пісню", ми з вами не на базарі. Формулювання або є, або його нема. А "смак" до українськості пісні - то взагалі стосунку не має, бо смаки у різних людей різні. А от за вами простежується така тенденція, що ви хочете свій смак нав"язати іншим і довести, що лише пісні з вашим смаком є справжніми українськими.

"Аж зайшовся бідолаха. У всьому він підвох шукає. І тільки в «високохудожній» творчості Сердючки він розраду має."

Я вєрку Сердючку не називав "високохудожньою". Ми про "художність" чи про "нехудожність" взагалі мову не вели. Якщо хочете, я можу проаналізувати на "художність" ваші тексти.

"Ох ці Галябарди, ох цей «галябардизм!» Гроші лопатами загрібають, а самі відхрещуються від шоу бізнесу. Написав пан Степан невлучну для Коки риму – йому грошенята, написав пан Карпенко незрозумілий йому, Коці, гармонічний хід – отримав гонорар. "

Рима буває або влучна, або ніяка. Невлучні рими вивчають початкуючі поети в розділі "як не слід складати вірші", але деякі просунуті поети-пісняри плюють на закони віршування , бо в них є "авторитет". Я можу проаналізувати ваші тексти ВСІ - і гарантую, що там є не одна недолуга рима.
А щодо гармонічних ходів , незрозумілих мені, - то мені просто смішно про це слухати. Хіба би ви писали якусь чукотську музику , для їхнього аналогу дримби

"Так і течуть фінанси рікою, та все мимо Коки. Так і пробігають золоті, так і пробігають роки. І вже жовчний міхур роздувся до неймовірних розмірів. Вже жовч так і бризкає то по Гнатюку, то по Павлишину, то по Жанні Боднарук. Добре, що хоч виправився та відзначив що співати Боднарук вміє гарно, але тут же знову виправився, сказав, що є і краще. Мабуть Сердючку мав на увазі. Чи сам, вельмишановний, також співають?"

Тут якось і не пристало б мені цю ахінею коментувати : все написано не по ділу....
Якась жовч.... ви на себе погляньте..... безжовчний ви наш
Так, гарно співає Боднарук, хіба би глухонімий цього не визнав, що ви ще хочете ? Аби я їй присудив за це Нобелівську премію ??? Я на такі дії не уповноважений. Далі. Я співаю ? Співаю, між іншим.... для себе. Я не професіонал у співі, тому себе порівнювати з Жанною....ну , це просто безглуздо. Проблема полягає лише в тому, що Ви надміру ідеалізуєте вміння співати кого б там не було ( у даному випадку - вміння співати Жанни Боднарук), а це в житті не головне. А от що головне - то це взаємна повага однієї людини до іншої, чого Вам бракує. Ви хвалите лише тих, хто і вас хвалить, хто у вас записувався і т.п., а інших ви просто не помічаєте. А потім хочете, щоби хтось помітив Вас. Та кому Ви , врешті, потрібні , з вашим ставленням до людей ?

"На жаль справжнього його імені та заняття, здається мені, ми і не дізнаємось, бо ніколи не чули такого - ні композитора, ні поета, ні барда. А може ще колись почуємо? В репертуарі Вєрки Сердючки? Чи самого Коки Черкаського? Чи Кемеровського, Ростовського, Магаданського, Воровського?"

Може, і почуєте. А , може, і ні. А що досі не чули про мене - то це ж і є ознакою хвороби української естради і українського шоу-бізнесу, ви чуєте лише себе і свій окіл. І я радий, що Андрій Данилко хоч якимось чином порушив цей болотяний спокій так званої "української естради", що він, нікому невідомий, зумів пробитися крізь щільні ряди галябардистів, котрі не допускають до сцени ( і , відповідно, до "кормушки") тих, хто не є з їхнього кола спілкування.

"Хто ви, пане «жовчний міхур»? Чому розливаєте «добро» на гарних, талановитих людей, митців високого виконавського рівня?"

"Митці високого виконавського рівня" ??? А яка ж мораль у цих "митців" ?? А от яка : і надалі залишатися єдиними і неповторними митцями, а всіх інших, хто хоче "пробитися", "не пущать!".
Аби не було Вашого "прямого ефіру" з паплюженням усіх, хто не з вашого кола, то не було би і розливання , як ви кажете , "добра".

"Хіба не знаєте ви, що завдяки вашому шоубізу, вашому «піклуванню» та невтручанню держави їм несолодко живеться?"

А кому зараз солодко живеться ?? Оно, був один, солодко йому жилося, пішов у понеділок на полювання, і гаплик, уже не солодко, і уже не живеться.
Ви - повторюся - бачите лише себе і свої проблеми, що вам, мовляв, не солодко живеться. То, може, треба змінитися самому, змінити своє ставлення до оточуючих, подивится, що взагалі більшості народу живеться ще менш "солодко", аніж вам... І тоді ви зрозумієте, що ви ще непогано влаштувалися Їздите собі по фуршетах , співаєте, грошики заробляєте, а в цей час на донецьких шахтах аварії одна за одною, люди гинуть....

"До речі - не всі люди, які отримують гроші, належать до шоу бізнесу (як ви кажете) - є ще і мистецтво, і культура, і багато інших галузей. Хоч в нашій державі, нажаль все, що відбувається, можна назвати одним великим ШОУ з БІЗНЕСОМ (або дулею з маком)!"

Поясніть, чим відрізняється Ваша діяльність від шоу-бізнесу ?
У вас студія є ? Є.
Ви пишете людям фонограми ? Пишете, інакше для чого студія.
Гроші за фонограми берете ? Берете, адже вам треба за щось жити, знову ж таки - газ подорожчав.
Зробити ротацію фонограми на радіо допомагаєте ? О, отут уже знак питання. Офіційно не допомагаєте, але ж говорите, до кого звернутися, і сказати, що від таких-то і від таких-то....
Чим це не шоу-бізнес ????
Ви на фуршетах співаєте ? Співаєте, зараз уже менше, бо клята Вєрка Сердючка все перебиває, але ж так, інколи співаєте.
За гроші співаєте ? Ну так, за гроші і за харчі. І за спасіба інколи, коли хороші люди попросять....
Чим це не шоу-бізнес ????

Нічого не криза, коли є Жанна! Дуже гарно співає - тим паче на франзузькій!!!
У нас в Чернігові нещодавно було 50-річчя нашої першої школи, де я, до речі, теж учився. І мер сидів, і решта облради... Всі слухали Жанну. Вона ж теж вихідець із першої школи. Vip-концерт для vip-школи із двох-трьох пісень...
Дуже сподобалося, як співає. Але, коли чесно, у порівнянні з французькою на українській співає повну лажу. Чи це укр. репертуар був не дуже.

В будь-якому разі Жанна - Молодець! І всі, хто закінчив 1 школу - теж найкращі!

читай уважніше. Ніхто не каже, що вона погано співає. Вона гарно співає.

Погано те, як і що вона говорить про своїх колег по цеху.