[ГПКЧ ]
Головна » Статті » ГЕОПОЛІТИКА » Наша Біла Раса

"Это было недавно, это было давно..."
"Это было недавно, это было давно..."

Це - рядки приспіву  відомої у радянські  часи пісні  у виконанні Едуарда Хіля.
Тут, швидше за все, цілком випадково   методом   "художнього протиставлення"   загострюється  увага  слухача   на властивості  будь-якої  події    видаватися  одночасно  (різним людям)  такою, що була  давно, і  такою, що була, власне, нещодавно.

Відомо з особистої практики, що одна й та сама  подія видається  такою, що була недавно, старшій людині, і одночасно молодій людині (надто - дитині) - як такою, що була давно.

Візьмемо трьох людей. Перший чоловік народився у  1964 році, другий - у 1984 році і третій - у 2004 році.

Для таких трьох людей події, наприклад,  т.зв. "помаранчевої революції"  2004 року  сьогодні видаватимуться:
- 1964 р.н. - буквально "вчора";
- 1984 р.н. - нещодавно;
- 2004 р.н.-  давно.

Для  дитини 2008 року народження подія 2004 року, відповідно, котра сталася до моменту її народження,  відбувалася "дуже давно".


Відповідно  до цього, подія 2004 року  буде  мати  особисте значення (суб"єктивну важливість) найменшу для тієї людини, для котрої ця подія суб"єктивно відбулася найдавніше. Тобто, для людей 1964 р.н.  і 1984 р.н.   подія 2004 року буде мати приблизно однакову  суб"єктивну важливість, для людини 2004 року ця подія практично буде маловажливою, а для людини 2008 року  подія 2004 року  буде видаватися абсолютно не важливою.

Звідси   бере початок проблема "батьків і дітей". Дітям, котрі народилися пізніше за своїх батьків, певний ряд подій, котрий відбувався за час життя батьків до народження дітей   і становить для батьків певну  суб"єктивну цінність,так от, дітям ці події видаються практично не важливими  і не цікавими.   Діти виробляють свою власну шкалу цінностей  відповідно до  ланцюга тих подій, що  відбувалися заїхнього свідомого життя, особливо у період дитинства і статевого   визрівання.


Поширивши цю закономірність на часові рамки,значно більші за тривалість людського життя, ми прийдемо до висновку, що для людини, котра не має родової пам"яті, будь-які події, котрі трапилися до моменту її народження,  вважаються для неї абсолютно суб"єктивно не важливими.  Така людина у своїх діях та планах дій абсолютно не спирається на досвід попередніх поколінь, а також не накопичує досвіду для поколінь прийдешніх.


Натомість, людина, котра   має родову пам"ять і користується нею,- використовує досвід та знання  усіх попередніх поколінь і має  значно більші можливості  у розкритті свого особистісного потенціалу  у порівнянні   із тією людиною, котра не має родової  пам"яті.

Таким чином, якщо ми візьмемо для прикладу дві популяції людей, перша з яких складається з осіб, котрі мають родову пам"ять, а друга - із осіб, котрі не мають родової пам"яті, то очевидно, що перша популяція  буде мати набагато  міцніші позиції, так як користується знаннями і досвідом своїх предків. Іншими словами, люди з першої популяції будуть  рабовласниками, а   люди з другої популяції - рабами, у тій чи іншій формі, явній чи неявній.


Для  людей  з першої популяції події навіть тисячолітньої давності будуть видаватися такими, що відбувалися "практично учора". І навпаки, людям із другої популяції, позбавленої родової пам"яті, події навіть двадцятилітньої давності, не кажучи вже про   події сто- чи двісталітньої давності, будуть видаватися такими, що трапилися "давно", "дуже давно"  чи навіть "дуже-дуже давно".

Люди з розвиненою родовою пам"яттю знають усе, що відбувалося із їхніми предками, вони майже напам"ять знають  свій Родовід, хто з предків коли народився, де й коли помер, за яких обставин і так далі.

Люди з другої , рабської  популяції  зазвичай не знають навіть, як звали дідуся  чи бабусю, ким вони були за життя  і де поховані.


У сьогоднішньому геополітичному розумінні   Землю  захоплюють ті люди, котрі володіють РОДОВОЮ ПАМ"ЯТТЮ.  Народи, позбавлені родової пам"яті, приречені на вимирання  і втрату самоідентифікації.

Родову пам"ять стирають:
- алкоголь;
- наркотики;
- недотримання звичаїв  Роду;
- перехід у чужинську релігію;
- жадоба до грошей (алчність);
- перенасичення свідомості  зайвою, надмірною, непотрібною інформацією, зловживання  переглядом телепрограм і т.п.;
- дещо інше.




Категорія: Наша Біла Раса | Додав: koka (27-08-13)
Переглядів: 838 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]