"гарячі вірші" - "провокативні коменти"
|
|
tanya | Дата: Ср, 29-11-06, 14:56 | Повідомлення# 1 |
Муза
Група: Диякон
Повідомлень: 240
Репутація: 2
Статус: Offline
| Ласкаво прошу!!! (якщо наболіло, то вам сюди)
модератор всіх поетів
|
|
| |
tanya | Дата: Ср, 29-11-06, 15:03 | Повідомлення# 2 |
Муза
Група: Диякон
Повідомлень: 240
Репутація: 2
Статус: Offline
| А ось і перший "гарячий вірш" Автор: М.Карповий Вічність Ми з тобою віднині й навіки огорнуті ніччю... Плинув запах полину і болісне щастя безглузде, слів маленькі краплини стікали дощем по обличчю, і наш свідок єдиний – на небі кораловий ґудзик. І незрима між нами тоді встановилась єдиність, двох сердець поєднання – так з’єднані море і суша. Ми з тобою до рання, прості, молоді та невинні, наче пташки, вустами пили одне одного душі. Твої очі і брови, і слів твоїх дивна магічність, наче ангелів мова, навік залишилась у серці. Ми з’єднаємось знову, коли відійдемо у вічність. Це я знаю чудово... Віднині не страшно померти. --------------------- хто що думає?????!!!!!!!
модератор всіх поетів
|
|
| |
svetakedyk | Дата: Ср, 29-11-06, 17:41 | Повідомлення# 3 |
Ритор Тиберій Горобець
Група: Диякон
Повідомлень: 47
Репутація: 1
Статус: Offline
| Перше, що хочеться сказати - чуттєво і гарно. "слів маленькі краплини стікали дощем по обличчю, і наш свідок єдиний – на небі кораловий ґудзик." Написано образно і "сильно" Присутній перегук рими, співзвучність між куплетами. Як на мене, Вічність не представляє її(жінку), вічність-вічність. Тому глибоко і пронизливо. Тут негативний бік я не бачу, для мене його нема. Тому написати щось провокативне у мене не виходить.
Sveta
|
|
| |
tatchin | Дата: Ср, 29-11-06, 18:46 | Повідомлення# 4 |
Ритор Тиберій Горобець
Група: Диякон
Повідомлень: 55
Репутація: 0
Статус: Offline
| щоб тема не повисала, переніс кілька власних заміток з сайту: Я "Розчулився" Оцей вірш видав мені дуже файним. загострене відчуття ритму переводить його з рядового загалу віршів-про-кохання в сержантську когорту екстатично-пафосних віршів-про-велике-кохання. але все витримано, все в міру. Вдала римічна розбивка за строфами. І взагалі - чуттєво, навіть ніжно. Як каже мій товариш - чьотко: вже давно всі забули про це слово, а він все вживає й вживає його. Але є деякий несмак: наче пташки, вустами - оце перше; пили одне одного душі - друге. перше можна віднести до молоді та невинні ( але птшки не всі молоді та невинні), але швидше воно відноситься до "вустами"(при читанні саме так).але у пташок з вустами - біда. а друге - це просто "не дуже", тобто якась несмачна непонятка, бо пити одне одного душу це не дуже уявляється, а якщо й уявляється, то відсилає бідну уяву до якогось чорного фолку з нечистю, інопланетянами тощо. А прикро - бо вірш гарний. ще в мене виникло питання щодо Ми з тобою до рання, прості, молоді та невинні, до рання - й невинні??? але головне - прості: що ото означає? Коротше - я докопався до цієї строфи! більше немає до чого. А від коралового гудзика з літерою ґ я просто-таки розчулився, що й виніс у назву. Отак от. Пишіть, авторе Михайле, ще. АВТОР Ну, от. Хороша конкретна рецензія. І похвальнув, і критикнув. Товаришу полковнику, це моя перша спроба писати про кохання - звідси, мабуть, невдалі висловлювання. Власне, в строфі Ми з тобою до рання, прості, молоді та невинні, наче пташки, вустами пили одне одного душі слова "прості, молоді та невинні" відноситься до "ми", а не до "пташки". Слово "вустами" теж до "ми" відноситься, бо, наскільки я пам'ятаю з біології, у пташок вуст нема, а є дзьоби. Гадав, що це і так мало бути зрозумілим, але раз виникають питання, подумаю, як це діло можна по-іншому виразити. "Пити душі" - ну, це я так поцілунок описав. Хотів оце описати духовне з'єднання закоханих, а вийшов сотонізм... Погано, да? "Прості" в контексті віршу означає те ж саме, що в Мф. 10:16 ("будьте... прості, як голуби"). Тобто щирі та без різних мудрствовань. Знову ж таки, раз виникло питання, подумаю, чим замінити. PS. Тільки не обов'язково кожен пост закінчувати закликом пєсать ісчо. Я слова "прості, молоді та невинні" відноситься до "ми", а не до "пташки". та це я зрозумів слово "вустами" теж до "ми" відноситься це я теж пойняв, а куди ж відноситься "наче пташки" тоді? віднеси куди небудь сам і скажи мені, щоб я також знав. А сотонізм - то погано, да. а от оцим: "Прості" в контексті віршу означає те ж саме, що в Мф. 10:16 ("будьте... прості, як голуби"). Тобто щирі та без різних мудрствовань. ти мене вклав на обидві лопатки, але ж таких глибоких алюзій у читача не виникає. хіба що - треба давати посилання (звьоздочка, див. :))) а невинні? після всього отого, що було. слухай, це не рецензія взаєм на твою - вірш гарний, а ця строфа не дуже гарна. причому одна. є сенс допрацювати. Хід за автором Танюш, а повтор вірша в іншій гілці потрібно прибрати.
Повідомлення відредагував: tatchin - Ср, 29-11-06, 18:49 |
|
| |
tanya | Дата: Ср, 29-11-06, 19:14 | Повідомлення# 5 |
Муза
Група: Диякон
Повідомлень: 240
Репутація: 2
Статус: Offline
| Прибрала , дякую закликаю усіх таки подумати над Темами нашого розділу!!!... Сергію, як що придумаєш, то організовуй і називай (звертаюсь до усіх форумчан). Отже - люди добрі! Організовуйте теми, сперечайтесь, спілкуйтесь!!!! усі назви заохочуються призами та цінними нагородами...
модератор всіх поетів
|
|
| |
tatchin | Дата: Ср, 29-11-06, 19:34 | Повідомлення# 6 |
Ритор Тиберій Горобець
Група: Диякон
Повідомлень: 55
Репутація: 0
Статус: Offline
| Quote (tanya) | Сергію, як що придумаєш | слухай, я й так тут товчусь. Щоб заохотити народ, застав когось добровільно-примусово - на одну людину більше буде: той же Карповий - він "пацаван" кампанєйський. Або ще когось - он Андрійко нещодавно залогінився. Таланти не повинні гинути в безвісти
|
|
| |
tanya | Дата: Ср, 20-12-06, 19:59 | Повідомлення# 7 |
Муза
Група: Диякон
Повідомлень: 240
Репутація: 2
Статус: Offline
| Михайло Карповий просто б*є рекорди... Твої повіки - крила птиці, і щось в очах від неба є, волосся - жито колоситься! (У мене впевненно встає.) Твій подих - вітру ніжний дотик, душа - чистіш за свіжий сніг, твій голос - меду повні соти! (Слинявлю губи проміж ніг.) "Клянусь,- шепочу у насназі,- тебе любитиму завжди!" (Ми рухаємось в протифазі туди-сюди, туди-сюди.) Я божеволію, п'янію, о, як же я без тебе жив? Цілую очі, лоба, шию! (Добраніч, люба. Я спустив.) ************************* ЩОдо "впевненно" (то з однією літерою "н"). А за сутттю дійсно, впевнено
модератор всіх поетів
Повідомлення відредагував: tanya - Ср, 20-12-06, 20:08 |
|
| |
Viktoria | Дата: Ср, 20-12-06, 20:22 | Повідомлення# 8 |
Початкуючий Граматик
Група: Диякон
Повідомлень: 25
Репутація: 1
Статус: Offline
| Погоджуюся з Танею - вірш справді "б'є" своєю відвертістю та еротичністю. Не знаю, що б я ще могла додати до коментаря, та, мабуть, вже нічого. Просто мені той вірш подобається.
|
|
| |
koka | Дата: Ср, 20-12-06, 21:41 | Повідомлення# 9 |
Admin
Група: Чорнокнижник
Повідомлень: 472
Репутація: 5
Статус: Offline
| Quote (tanya) | Ми з’єднаємось знову, коли відійдемо у вічність. Це я знаю чудово... Віднині не страшно померти. | Ляпота ! Особливо зацитований останній куплет. Але, оскільки я цинік, то він мені навіває і продовження : ( пишу просто сюди) Учора я відійшов у вічність, Коли це глип - хтось до мене суне , Якась потворна й страшна примара, Я так злякався, що ледь не всрався. ( вибачте, тут форум, тому я собі такі слова дозволяю ) І я б таки всрався, якби , на щастя, Не був я духом, без тіла й плоті, А , отже, також й без того діла, Котре при людях і вимовить встидно. Тому , на шастя, я не зганьбився, А тільки трішки тихенько пукнув, А потім гучно, що було сили Примарі крикнув : якого дідька ??!! А та говорить мені врочисто : Ти шо, Михасю, це ж я, Оксана, Хіба ж мене ти не пам"ятаєш ? А хто ж то клявся в коханні вічнім ? Лечу до тебе, аби з"єднатись, Бо ж ти і я відійшли у вічність, І згідно всіх законів Ньютона, А також правил Ейнштейна й Бора Між нами зменшилась ентропія, Тому давай, не марнуймо часу, За правилом свердлика підіймай праву ногу Й скачи до мене, бо гірше буде ! Та я подумав : вже краще вмерти, Аніж з"єднатись з таким страховидлом , Поглянь на себе : у тебе ж , падла, Ні рук, ні шиї, ані волосся, Ані грудей, що так любив я Їх цілувати аж до світанку, Ані всього того, що жінці Пасує мати , - ерзац суцільний, Якісь молекули незрозумілії, А я ж у школі ненавидів хімію... І від такого нервового збудження Помер я. ...Й воскрес у якомусь роддомі...
Приймаю замовлення на написання серенад, гімнів і шлягерів.
Повідомлення відредагував: koka - Ср, 20-12-06, 22:34 |
|
| |
tanya | Дата: Ср, 20-12-06, 22:10 | Повідомлення# 10 |
Муза
Група: Диякон
Повідомлень: 240
Репутація: 2
Статус: Offline
| Брво, Коко! ні, мені просто цікаво - а якщо хтось собі напише відповідь від імені "ЇЇ", тоді то вже буде ще цікавіще
модератор всіх поетів
|
|
| |
Alarich | Дата: Вт, 02-01-07, 10:35 | Повідомлення# 11 |
Ритор Тиберій Горобець
Група: Заблоковані
Повідомлень: 57
Репутація: 4
Статус: Offline
| Гииии! Оце вирішив заглянути на хворум, а тут овва! мою творчість обговорюють. Приємно, блін Буду старацця і далі. Вітаю всіх з Новим Роком, до речі! Творчої наснаги, здоров'я та фінансового процвітання вам, друзі! Добавлено (02-01-07, 10:35) --------------------------------------------- До речі, Тань, я "Вічність" як раз і написав від імені "її", коли вирішив спробувати себе в написанні жіночих віршів. Тоді я зареєструвався на ПМ під ніком Марія Квітковська, ну, і писав так, як НМСД писала б моя героїня. Зараз інтерес до цього експерименту якось вщух, так що розкриваю карти. М.К.
|
|
| |
libero | Дата: Пт, 05-01-07, 02:47 | Повідомлення# 12 |
Початкуючий Граматик
Група: Бурсак
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
| [font=Times] ПОЛІНЕЗІЯ.КОМ.ЮЕЙ. Ось вона, твоя Полінезія, пане Гоген, на оцих задвірках історії, зажатих візовими режимами і почуттям власної меншовартості, заляпаних спермою та алкоголем до болю в печінці. Ось вона, твоя Полінезія, забита країна на самому узбережжі азійських степів та європейської полікультури раціонального штибу пошиву. Тут застиглою масою стоять усі цивілізаційні процеси і тільки дикими криками долітає до космосу модифікована алгоритмічна молитва самотніх поетів та валунів по роздоріжжях. Ось вона, твоя Полінезія, пане Гоген! Повна продажних жінок та продавців алкоголем, Нетверезих і хитрих, нацькованих на кожен шерех і зацькованих кожним шерехом. (Наче звірі, знавіснілі від голоду і недостачі продажних жінок…) Кожна сторінка історії доводить її неспроможність до нормальної життєможності в умовах космосу, в будь-якому життєвому просторі. Ось вона, твоя… Задихана і незадоволена, приречена на привселюдне зґвалтування і посміховище. Polinezia.com.ua., або просто – the beauty-sexy girl. Ось вона, твоя Полінезія, пане Гоген, повна продажних жінок і чоловіків, що стоять на кожному перехресті і площах великої геокультурної мапи світу, виставляючи свої сороміцькі місця на загальний осміх та огляд, у подертих вишиванках-сорочечках, куплених у старої бабусечки-вишивальниці, у ногу із модою, чи просто у довгих, брудних і порізаних джинсах з надписом Levi’s, куплених у секонд-хенді якогось там провінційного міста за гріш. З лейблами “sale” на кожній ділянці тіла та внутрішніх органів корпорація Polinezia.com.ua. продає будь-який потрібний та непотрібний товар.
|
|
| |