боже!!! яке ж ти гарнюнєєєєєє та оригінальне хочеться сказати, коли читаєш Андрія Зланіча
Тцок Кхх Тцок Кхх Тцок Кхх
Чорний собака
п’ятнадцять на першу
вчасно спіймав
телефонную мушлю.
Рука пішла спати
сердита й сумна.
Гербарій (уривок)
Вона завітала
з класичною
грубою книжкою:
дівчисько, яке
безсоромно
кохало
іншу.
Її худорлява рука
півпрозорими
пальцями
тримала за стовбур
соняшник,
що на контрасті
видавався зовсім
не звичною
квіткою сонця,
а чимось
таким знайомим,
дуже знайомим,
проте не квіткою...
ні-ні,
точно не квіткою...
Вона чудово тобі пасує
Вона чудово тобі пасує,
у неї під светриком
більшають груди,
коли мигдалево-зелені кулі
в твоєму волоссі
знаходить вона
Вона запліта їх
картатою стрічкою,
вона ніколи
не зробиться звичкою,
бо де вона,
де ж вона
********
це я скопіювала для лядачих, а ви читайте та насолоджуйтесь, завітавши на його персональну сторіночку, і знайомтесь із ЙОГО персональним ісусом