зовсім незвичний вірш - подаю його як гімн ГАКу (терміново усім вчити напам*ять!!! ) Тарас В*єнц
Від рукопису до книжки
Від рукопису до книжки -
Як з Москви до Риму пішки.
Є бажаючі іти
До високої мети ?
Є ! Ударили у дзвони,
Поставали у колони.
Кроком руш ! Двигтить земля !
Шлях паперами встеля.
Третій рік шукають слави,
Бога, грошей чи забави.
Вже півтисячі списів
Назбиралось. Ще не всі !
Батько Гоголь – покровитель.
Гак – емблема. Світ – учитель.
Суне рать. Двигтить земля !
Гомін котиться в поля.
Попереду – двоє гуру
Оцініть мускулатуру !
Академії окраса.
Кожен осідлав Пегаса -
Сиплять іскри з-під копит,
Шпарять – аж папір горить.
Суне рать. Двигтить земля !
Видно куряву здаля.
Посередині – писаки,
Гультяї і розбишаки,
Борзописці, журналісти,
Мовознавці, металісти.
Віршомази, дармограї,
І поети, і прозаї
Китобої і заїки,
Моряки, вовки, каліки,
Істерички і студенти,
Ще історики, доценти,
Члени, кори і членкині.
Метри, домогосподині,
Вертолітники, пілоти,
Обізяни, кашалоти...
Годі ! Терпне вже рука.
Ось компанія яка.
Поміж ними рецензенти -
Хору творів диригенти !
Скалозуби, інтригани,
Молоді і старигани...
Щось не так – по плечах гаком !
- Виправляй хутчій, сарако !
Знає кожен неборак:
Гак – це рівень ! Гак – це смак !
На узбіччі плачуть музи
Не минайте, любі друзі !
Підберіть...ядріть...мене ! -
Кожна просить і кляне.
Хтось бере. А хтось – нізащо !
- Нести це товсте ледащо ?
Хай конає в бур'яні !
На фіга воно мені ?
В задніх лавах - графомани
Б'ють в бляшані барабани.
Барабанять – будь здоров !
І римують “кров-любов”.
Та все більше – геть без рими
Й без чуття. Напустять диму
І чманіють в тім диму.
Ось де клас ! Ні “ме”, ні ”му”!
У обозі – мародери
Шарудять в чужих паперах.
Плагіатори, злодюги,
Геї, гейші , волоцюги.
Збирачі макулатури
і фанати “Sepultur'и”.
Сунуть всі. Двигтить земля !
НАрід хреститься здаля.
Баба Пріська діда будить:
- Глянь-но, Міську, шо за чудо ?
Хто це ? Шо за диваки ?
Звідусіль стирчать гаки.
Будівельники ? Не схоже,
Хоч і лаються – крий Боже !
Мо' рибалки ? Знов не те.
Гаки є, а вудки де ?
Емігранти ? Може бути !
Трохи босі, трохи взуті.
Всі розхристані добряче.
Ой, тюрма за ними плаче.
Хтось іде, хтось ледве лізе
Кожен пре якусь валізу.
У валізах – лиш папери ?!
Це вар'яти ! Швидше двері
Закриваєм ! Хай їм грець !
Тут і казочці кінець.
***
16 травня 2007р.