[ГПКЧ ]
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: adept 
Мистецький Форум » ** ОФФ-ТОП » КІНЕЦЬ. » ВАКЦИНАЦІЯ УКРАЇНЦІВ - ДОБРО ЧИ ЗЛО? (Безкоштовний сир буває лише в мишоловці)
ВАКЦИНАЦІЯ УКРАЇНЦІВ - ДОБРО ЧИ ЗЛО?
kokaДата: Пн, 30-11-09, 18:15 | Повідомлення# 1
Admin
Група: Чорнокнижник
Повідомлень: 472
Репутація: 5
Статус: Offline
Злочинну імунізацію української молоді профінансував американський мільярдер – спонсор скорочення «зайвого населення»

© Сергій Дібров 15:57 26.05.2008

Чи хочете ви добровільно зробити собі або своїм дітям щеплення недозволеною до застосування в Україні вакциною з вірусом, вирощеним в Індії на людському абортованому матеріалі, привезеному в нашу країну за гроші людини, що заповзялася скоротити населення Землі і витрачає мільярди на програми обмеження народжуваності в країнах третього світу?

Події, що відбулися останнім часом, такі, як припинення вакцинації, порушення кримінальної справи, усунення від посад ряду високопоставлених чиновників Мінохоронздоров'я, зустріч Президента з правоохоронцями, гучні заяви окремих політиків і політичних сил – все це дає підставу сподіватися, що винні в порушеннях, які поставили під загрозу здоров'я мільйонів українців, будуть виявлені і покарані.

Ось, наприклад, я тримаю в руках висновок про відповідність медичного імунобіологічного препарату показникам якості, видане Держслужбою лікарських засобів і продукції медичного призначення. За цей документ керівництво Мінохоронздоров'я хапається як за соломинку: ніяких інших дозвільних документів на препарат немає. Мотивація чиновників виглядає щонайменше дивною: наявність сертифікату якості на партію автоматів Калашникова не є підставою для їх застосування.

Так от, висновок № 584-08.9/В про те, що «Кака» відповідає показникам якості, було видано 18 квітня 2008 року. В той же час, дозвіл на ввезення восьми мільйонів доз вакцини №18МБ-181/19 з'явилося за два тижні до цього – 03.04.2008. Таким чином, було дано дозвіл на масове ввезення до України препарату, якість якого на той момент не була належним чином встановлена.

Цікаво, на підставі якого дозвільного документа ввозилася ця, зовсім не дослідна, партія? Якби я був слідчим, я б дав запит на митницю і отримав копії всіх документів, які стали підставою для оформлення вантажу. Але я всього лише публіцист; мені залишається тільки сподіватися, що прокуратура з'ясує всі обставини.

Але у мене, як у публіциста, до цих пір немає відповіді на найголовніше питання: а чи була об'єктивна необхідність в такій масовій вакцинації українців від кору і краснухи?

Формальним приводом для додаткової імунізації став сплеск захворюваності взимку 2005-06 рр. Тоді, після декількох відносно спокійних років, кором захворіло порядка 45 тисяч чоловік. У ті дні міністерство охорони здоров'я заспокоювало нас, заявляючи, що спалах носить природний характер і не може розглядатися як епідемія. Сьогодні з'ясовується, що ситуація з кором в Україні катастрофічна і чаїть в собі небезпеку для нібито «стерильної» Європи.

Якщо звернутися до статистики ВООЗ, можна побачити, що даний аргумент не витримує жодної критики. Так, в Італії в 2002 році було зареєстровано 11 тисяч випадків захворювання кором, а в 2006-му – всього 439 хворих. У Франції, де в 2004 році були більше 4 тисяч хворих корі, в 2006 році відмічено всього 40 випадків. У Португалії, де трудиться велика кількість українських гастарбайтерів, в критичному для України 2006 року не було зафіксовано жодного випадку кору. Нарешті, в прикордонній Польщі, Угорщині, Словаччині в той рік фіксувалися одиничні випадки хвороби; у 2006 році в Румунії, в порівнянні з попереднім роком, захворюваність знизилася в півтора рази, в Туреччині – в двісті разів.

Виникає закономірне питання: на якій підставі міністр охорони здоров'я Василь Князевич оголошує нашу країну «джерелом інфекцій для Європи»? Невже в Європі виявлено масове розповсюдження штамів українського походження, невже доведена кореляція між статистикою захворювань в Україні й інших країнах?

Перша офіційна інформація про майбутню додаткову вакцинацію з'явилася 4 вересня 2007 року. На минулій того дня прес-конференції тодішній головний санітарний лікар України Сергій Бережний повідомив, що рішення про необхідність проведення додаткової імунізації ухвалене експертами ВООЗ.

В той же час деякі заяви учасників прес-конференції викликають серйозні сумніви. Так, було сказано, що подібні повторні імунізації були проведені у ряді країн, зокрема, на Кіпрі, у Франції, в Албанії, Азербайджані, Казахстані, Киргизії. Проте офіційна статистика ВООЗ слабо стикується з цими заявами. Так, якщо в 1997 році на Кіпрі було вакциновано 90% жителів, то в 2006 – 87%. Це означає, що якщо в цій країні і проходила повторна вакцинація, то вона була зовсім не поголовною і не такою масовою, як українська.

Взагалі, по даним ВООЗ, в Україні щепленнями від кору охоплене 98% населення. Іншими словами, неприщепленими залишаються лише 2% українців. Для порівняння: у Франції відсоток невакцинованих в шість разів, у Великобританії – в сім разів, в Австрії – вдесятеро більше, ніж у нас. За великим рахунком, імунітету проти кору немає тільки у невеликого відсотка українців, для яких така особливість закладена генетично, або у тих, хто має стійкі протипоказання проти щеплень за станом здоров'я.

Гаразд, припустимо, Україна дійсно є головним європейським розсадником кору. Припустимо, що тільки масова додаткова вакцинація здатна переламати ситуацію. У такому разі, для досягнення заявленої мети логічно було застосовувати моновакцину проти кору. Натомість хтось ухвалив рішення використовувати комбіновану вакцину від кору і краснухи. Це відразу розширило список протипоказань: наприклад, не будуть щеплені вагітні жінки, для яких протипоказаний саме краснушний компонент.

Далі, в українській і світовій практиці в підлітковому віці проти краснухи щепляться тільки дівчатка. Хлопчикам водять вакцину проти свинки (паротиту) – найнебезпечнішого і вельми поширеного в Україні захворювання. Серед його ускладнень - панкреатит, діабет, чоловіче безпліддя. Проблема паротиту вельми серйозна – але експертів ВООЗ вона чомусь не турбує.

Хто ухвалив рішення про використання вакцини КК, а не моновакцини або традиційною тривакцини КПК (кір, паротит, краснуха)? Чому хлопців і чоловіків вакцинують від краснухи, ігноруючи проблему не менш поширеного і набагато небезпечнішого паротиту?

На жаль, мотивація Мінохоронздоров'я виглядає сміхотворною, і розумної відповіді на ці питання я не знаходжу.

Одним з доводів моїх опонентів є нібито недостатній рівень імунітету, що набувається після «класичних» щеплень. Мовляв, з часом з'явилися нові штами вірусу, тож імунізація новим препаратом, який містить «свіжіші» зразки, дозволить знизити захворюваність.

На жаль, це не так. Ніяких нових штамів в індійській вакцині немає.

Планові щеплення дітей в Україні проводяться, зокрема, бельгійським препаратом «Пріорікс». Він містить віруси штаму Wistar RA 27/3. За даними виробника, у вакцині КК міститься такий же штам RA 27/3, виведений з людського матеріалу ще в 1969 році винахідником вакцини від краснухи, американським дослідником Стенлі Плоткіним. В якості протикорового компоненту в індійській вакцині міститься штам Edmonston-Zagreb, також отриманий ще в 60-і роки. Його відмінність від інших похідних штаму Edmonston в тому, що для його виробництва також застосовується людський матеріал.

Я не стану акцентуватися на тому факті, що як сировина для обох компонентів індійської вакцини використовуються людські зародки, що абортували. Річ навіть не в тому, що в ДНК культури людських клітин можна випадково або умисне упровадити будь-який інший вірус, виявити який згодом буде практично неможливо. Дивує інше: ВООЗ, яка завжди прагне дотримуватися принципів лікарської етики, рекомендувала для України саме препарат, що виготовляється на абортованому матеріалі, а не якийсь «етичніший» аналог.

Таким чином, розумного логічного пояснення, з якою метою проводилася масова позапланова вакцинація жителів України проти кору препаратом КК індійського виробництва, я знайти не можу. Єдиний вивід: це рішення було викликане зовсім іншими, що широко не афішуються, причинами.

Наступне, суто публіцистичне, питання: а хто фінансує додаткову імунізацію громадян України?

На згаданій вище прес-конференції 4 вересня 2007 року як спонсор заходу було названо Міжнародну фінансову установу по імунізації (IFFIm) – міжурядову установу, яка фінансує проведення щеплень дітям з бідних країн світу. Проте в Україні передбачається вакцинація переважно дорослих, і використання засобів IFFIm з'явилося б нецільовим витрачанням спонсорських грошей. Недивно, що на офіційному сайті IFFIm немає ні слова про участь організації в нинішній українській кампанії.

Хто ж заплатив за «Каку» для українців? Судячи з усього, це був приватний американський фонд United Nations Foundation. Принаймні, логотип цього фонду красується на офіційному сайті вакцинаційної кампанії і на всіх її офіційних буклетах. Цей фонд підтримує програму Measles Initiative, яка пропонує масові щеплення як панацею від захворювання кором. В рамках цієї програми, до кінця 2005 року було вакциновано 217 мільйонів дітей в 44 країнах Азії і Африки, до яких чомусь відноситься і Україна (?!!!). Згідно з оприлюдненими планами, в нашій країні було намічено провести десять мільйонів щеплень в березні-квітені 2007 року. Видно, що нинішня програма додаткової вакцинації, яка просувається в Україні, є не ситуативним рішенням Мінохоронздоров'я, ВООЗ і ЮНІСЕФ, а плановим заходом приватного фонду «United Nations Foundation».

69-річний Тед Тернер, батько п'ятьох дітей, власник телекомпанії CNN і засновник фонду «United Nations Foundation», широко прославився своєю боротьбою за повсюдний дозвіл абортів і обмеження народжуваності. Недавно в черговому інтерв'ю він виклав своє бачення майбутнього людства. На думку Тернера, на земній кулі розвелося дуже багато зайвих людей, які споживають дуже багато ресурсів, «коптять небо», що й призводить до глобального потеплішання. Він закликав людство в найближчі сто років дотримуватися принципу «одна сім'я – одна дитина», щоб допомогти обмежити населення Землі і вирішити тим самим проблему.

Ексцентричний мільярдер не шкодує грошей на просування своїх ідей: свого часу він пожертвував мільярд доларів на фінансування ООНівських проектів. Гроші надходили через «United Nations Foundation». ЮНІСЕФ гаряче вітав це «надзвичайно щедре і соціально-значуще рішення», прийняте якраз в той момент, коли ООН переживала серйозні фінансові труднощі. Левова частка засобів цього гранту спрямована на реалізацію програм, так або інакше пов'язаних з обмеженням чисельності населення в країнах третього світу. Саме це стало причиною конфлікту і припинення співпраці ЮНІСЕФ з католицькою церквою. На думку Ватикану, ця міжнародна організація перетворилася на інструмент реалізації нелюдяних ідей Тернера про обмеження чисельності населення за допомогою абортів, контрацепції та стерилізації.

А зараз скажіть: чи хочете ви добровільно зробити собі або своїм дітям щеплення недозволеною до застосування в Україні вакцини з вірусом, вирощеним в Індії на людському матеріалі, привезеному в нашу країну за гроші людини, що поставила своєю за мету скоротити населення Землі і витрачає мільярди на програми обмеження народжуваності в країнах третього світу?

На закінчення можна пригадати про міжнародний скандал в середині дев'яностих в Мексиці, Нікарагуа і на Філіппінах. У цих країнах під егідою ВООЗ також проводилися масові позапланові щеплення – цього разу проти правця (рос. столбняка). Ця акція також супроводжувалася вельми дивними обставинами. Так, щеплювали виключно жінок (неначе чоловіки не схильні до ризику правця), причому у віці від 15 до 45 років (неначе дітям ця хвороба не загрожує). Були й інші «дивності»: так, порушуючи філіппінське законодавство, застосовані в ході масових щеплень препарати не ліцензували у відповідному державному відомстві. Притиснуті до стінки чиновники заявили, що «вакцини прибули від поважаних виробників», і що вони сертифіковані ВООЗ (знайома історія, чи не так?)

Як з'ясували незалежні від ВООЗ дослідники, надіслана вакцина містила людський гормон гонадотропін, який зазвичай виробляється плацентою і ініціює перебудову гормонального фону в період вагітності. На їх думку, при одночасному введенні гонадотропіна з вакциною організм починає виробляти антитіла не тільки проти збудника правця, але і проти даного гормону, результатом чого є безпліддя.

Природно, представники ВООЗ всіляко заперечували можливість попадання гонадотропіна у вакцину. Коли ж їм були пред'явлені результати лабораторних досліджень, було заявлено, що кількість гормону, що випадково потрапив в препарат, дуже мала, щоб викликати негативні наслідки. Ця заява також була спростована дослідним шляхом, але, у будь-якому випадку, ніякі офіційні претензії на міждержавному рівні не пред'являлися.

Проте є статистика, яка свідчить, що приріст населення Мексики останніми роками скоротився до 1,4% в порівнянні з 2,4% в період 1970-1990 рр. останніми роками. У Нікарагуа народжуваність знизилася з 2,7 до 1,8%. Це при тому, що в сусідніх країнах (Сальвадорі та Гватемалі) рівень народжуваності за ці роки практично не змінився, а в Белізі – істотно зріс.

Чи вплинули «добродійні» ВООЗівські щеплення на зниження народжуваності в Мексиці і Нікарагуа? Про це сьогодні ми можемо тільки здогадуватися.

Він НО:

Реакція одного читача цієї статті щодо українського МОЗ і влади в цілому, яка дозволила вакцинацію: «Я абсолютно переконаний, що ці суки нас продали!»

Прикріплення: 7712081.jpg(42Kb)


Приймаю замовлення на написання серенад, гімнів і шлягерів.
 
kokaДата: Пн, 30-11-09, 18:28 | Повідомлення# 2
Admin
Група: Чорнокнижник
Повідомлень: 472
Репутація: 5
Статус: Offline
Василь Князевич: «Починаємо з діточок новонароджених». Владна верхівка вводить примусову вакцинацію 95% українців.

12:58 17.11.2009

21 жовтня Верховна Рада України ухвалила Закон "Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009 - 2015 роки". Нею передбачається охопити щепленнями не менш як 95% населення. Решта 5% - недоторкані.

95 відсотків фармацевтичних підприємств країни належать народним депутатам та урядовцям!

Фінансувати цю програму планується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел. Загальний обсяг фінансування програми на період її реалізації становитиме 2 млрд 935 млн 354 тис. 300 грн і має здійснюватися з Державного бюджету.

Хочеш ти щепитися чи ні – невдовзі ні у кого не питатимуть. Прищеплять - і паспорт видадуть. На півшляху з Верховної Ради перший в історії України Закон про вакцинацію. По ньому всіх українців мають прищепити і видати про це особливі паспорти. Від нового року! – повідомляє Новий канал.

Те, що дотепер було обов’язково-добровільним, за два місяці стане обов’язково-примусовим.Депутати і медики вирішили: українцям треба ще один паспорт. Вакцинації! Це взамін звичному картковому аркушеві з написом СССР. Аргумент авторів - з паспортом можна їхати в Європу (цікаво, який відсоток населення України їздить в Європу?).

Василь Князевич, міністр охорони здоров’я України: “Була амбулаторна картка. Часто губилась, потім ми маємо проблеми з виїздом за кордон. Часто фіктивні речі доводилось писати, а це буде стандартизований як в Європі документ і дасть нам можливість пересуватись”.

У паспорт впишуть усі щеплення від народження. Робити їх чи ні – не батьківських рук справа.

Віталій Корж, комітет ВР із питань охорони здоров’я: “Могут быть обоснования, отказы, но если это так сказать проявление частного мнения, пожалуйста, но этим детям будет отказано в лагерях, садиках, секциях”.

Школа і ВИШі теж під примусом паспортизації. Як бути з дорослим населенням, головний санітарний лікар і головний медик - губляться.

Олександр Біловол, головний санітарний лікар України: “Будуть всі в групі”.

Василь Князевич, міністр охорони здоров’я України: “Починаємо з діточок новонароджених… Решта побачимо, якщо можна відновити, то так. Як ні - то ні”.

Перелік обов’язковості старий - десяток щеплень: від коклюшу, дифтерії, правця, поліомієліту, гемофільної інфекції, сухот, гепатиту, кору, червоної висипки та паротиту. Ще шість – рекомендованих. Нове у паспорті – сертифікат якості вакцини з даними про побічні дії. Автор ідеї гадає - українців це має заспокоїти.

Віталій Корж, комітет ВР із питань охорони здоров’я:
“Они будут выбирать вакцину из перечня вакцин дороже дешевле производителя, выбрать клинику, в которой можно сделать эту процедуру”.

Батьків, як виявилось, непокоїть інше.

Кирило Бистряков, киянин: “Больше всего прививки не любят детские неврологи. Они считают, что терапевты, облегчая жизнь себе, осложняют ее нам. После прививок происходят изменения в поведении”.

300 тисяч бюджетних гривень уже на старті. За два місяці - перші паспорти підуть. Що побачать українці, елітні винахідники ще не знають.

Джерело: http://sd.org.ua/news.php?id=17768


Приймаю замовлення на написання серенад, гімнів і шлягерів.
 
kokaДата: Пн, 30-11-09, 19:25 | Повідомлення# 3
Admin
Група: Чорнокнижник
Повідомлень: 472
Репутація: 5
Статус: Offline
Щеплення – величезні гроші на масштабній брехні

© Олександр Коток
21:15 4.06.2008

«Щеплення — величезний обман... Вони не врятували ні єдиного життя, але стали причиною стількох хвороб і смертей, такої кількості абсолютно непотрібних, а тому і незаслужених страждань, що грядущим поколінням вважатимуться однією з найбільших помилок епохи неуцтва і забобонів, а їх нав'язування під страхом покарання — брудною плямою на загалом добродійному розвитку законодавства в нашому столітті...» (Альфред Рассел Уоллес, 1898 р.)

Тема щеплень воістину невичерпна. Особливо якщо враховувати скільки огидної пропагандистської брехні накопичилося за 200 років, протягом яких щеплення систематично підривають здоров'я людей, руйнуючи їх імунну систему, і враховуючи також, що катастрофічно мало як доступної літератури, так і пристойних сайтів, де можна було б отримати хоч якусь інформацію на противагу прищепному офіціозу.

Питання щеплень, якщо говорити відверто, має дуже мало відношення до медицини або науки. Безперечна шкода щеплень при їх вельми сумнівній користі (якщо вона взагалі існує), давно доведена і підтверджується щоденною практикою. Якби будь-яка інша медична процедура мала стільки ж "контра", при такій же фактичній відсутності "про", вона б не проіснувала і декількох років. Так в чому ж справа?

Скринька відкривається просто. Питання щеплень — це питання грошей.

І не просто грошей - гігантських, жахливих сум, які нам навіть важко уявити. На нікчемну частину яких можна купувати пресу — як спеціальну, так і загальну. Проводити "наукові дослідження" кишенькових "учених" із заздалегідь відомими результатами. Випускати книги, фінансувати теле- і радіопередачі, відкривати шикарні сайти, множити поголів'я ретельно відібраних "фахівців з інфекційних хвороб". Купувати медичний істеблішмент... Можна робити все! Хто з нас в цьому сумнівається?

Але звідки ж взялися ці жахливі суми? Чому саме щеплення стали джерелом безмірного збагачення, а не щось інше? Не ліки або медичні апарати? Відповідь і тут дуже проста. Адже щеплення роблять здоровим людям, а не хворим (хоча останнім часом прагнуть щепити і хворих: щеплень не повинен уникнути ніхто!). Навіть найпоширеніші хвороби все ж обмежені числом тих, що хворіють, і кількістю можливих лікарських препаратів або втручань, які може винести пацієнт. Єдиним же обмеженням для щеплень є лише кількість дітей, і у меншій мірі дорослих. Число людських хвороб велике. Проти кожної з них можна, в принципі, придумати щеплення і нав'язати його істеричною пропагандою або насильно. Медсестра? Не приймати на роботу, доки не отримає щеплення проти гепатиту В. Поступив на військову службу? Зобов'язаний отримати десяток-другий "життєво необхідних" щеплень. Рятувальник, поліцейський, пожежник? Те ж саме. Дитина або підліток? Ні ясел, ні дитсадків, ні шкіл, ні коледжів, доки не отримає всі необхідні щеплення.

Список можна розширювати до безкінечності, що насправді й відбувається. З кожного з нав'язаних щеплень можна мати гігантський бариш. Але мало цього. Прищепний бізнес прагне розширити кордони для своїх продуктів. Фармкомпанії розробляють нині щеплення і проти шкідливих пристрастей. Рідкісний тиждень не обходиться без повідомлення в медновинах про чергове — і, зрозуміло, вдале, з небаченим досі успіхом — випробування чергової вакцини. Проти куріння, проти алкоголізму, проти наркоманії... Є вже і проти ожиріння, і проти зачаття. Громадська думка готується до того, що щеплення — універсальні ліки від всього. Заплати за укол, дай себе вколоти — і все буде ОК.

У нас є діти. Ми хочемо захистити їх від хвороб, хочемо бачити їх здоровими. Якщо з народження нам вдовблюється, що щеплення — чудо, благо, вища і найостанніша стадія розвитку медицини, наші любі спасителі від всіляких недуг, то як можна в цьому засумніватися? Міняються суспільно-політичні системи, міняються умонастрої людей, все тече і все змінюється. Лише прищепні отрути продовжують так само нас отруювати в ім'я доходів їх виробників і розповсюджувачів. Бо будь-які чиновники, від будь-яких партій і урядів, хочуть одного — грошей. А гроші простіше і найшвидше робляться на "турботі" про здоров'я населення.

Важко дати всім виборцям благополучне життя — гідну зайнятість, хороше, просторе, світле житло, чисту воду і багату вітамінами і мікроелементами їжу. Це єдині відомі людству дійсні чинники запобігання інфекційним хворобам. Набагато простіше оголосити прищепну кампанію, заробити суспільні оплески і отримати при цьому жирний хабар від виробників вакцин. Неважливо, що кожна така кампанія неминуче і відразу ж залишає за собою трупи і на все життя покалічених, не кажучи про тих, в яких хвороби з'являться пізніше. Державним мужам треба бачити ліс за деревами. Буде чим відзвітувати.

Якщо людині дати вдихнути зовсім трохи парів ртуті, вона помре. Зв'язок з отрутою буде очевидний. Якщо ту ж саму ртуть використовувати як консервант у вакцині і вводити її ін'єкцією в кровотік, вона не стане від цього менш отруйною. Не стане менш отруйним алюміній. Не стануть передбачуваними тваринні віруси та різносортні збудники хвороб, якими в надлишку заражаються вакцини в процесі їх приготування. Вони всі так само отруюватимуть людину і підриватимуть її здоров'я, але хвороби з'являться не відразу. Зв'язок тоді можна буде спокійно заперечувати. Особливо, якщо "експерти", які покликані її вивчити і встановити, отримують гроші від виробників вакцин і самі визначають, протягом якого часу після зробленого щеплення розвинуте ускладнення може вважатися його наслідком.

Ось вона — голка в яйці в скрині на високім дубі. Якщо не проводити досліджень, які неминуче доведуть вже 200 років відомий факт, що щеплення, і ніщо інше, причина неймовірної кількості хвороб, у тому числі онкологічних і автоімунних, то можна продовжувати холоднокровно брехати від імені науки про безпеку і ефективність щеплень. Люди без честі та без совісті не мають жодних моральних обмежень, і будь-який суд для них ніщо, а над Страшним вони сміються. Їх релігія — гроші.

Джерело: http://sd.org.ua/news.php?id=14470


Приймаю замовлення на написання серенад, гімнів і шлягерів.
 
kokaДата: Пн, 30-11-09, 19:29 | Повідомлення# 4
Admin
Група: Чорнокнижник
Повідомлень: 472
Репутація: 5
Статус: Offline
Безжальна імунізація або правда про щеплення

© Мирослава Марчук 10:48 2.06.2008


Чому все більше батьків відмовляються робити щеплення своїм дітям, і чому це викликає стільки агресії в системі «охорони здоров’я»?

Медична влада добре вміє приховувати компрометуючу її інформацію. Але все одно деколи до нас доходять історії про медичні інциденти, помилки та злочини. Так нещодавно в українських засобах масової інформації можна було почути про захворювання дітей після проведення їм проби Манту (тесту на туберкульоз). Інформація про негативні наслідки й ускладнення після щеплень просочувалася і раніше, але найстрашніші факти замовчуються.

В нашій країні не надається повна інформація про щеплення, а дані про кількість і характер ускладнень після вакцинопрофілактики недоступні навіть більшості лікарів. А ті лікарі, які проінформовані про шкоду вакцинації, своїм дітям щеплень не роблять, однак будучи найманими працівниками держави, повинні виконувати поставлені до них вимоги: заради теорії „колективного імунітету” домагатися максимального охоплення населення щепленням.

Що ж таке – щеплення (вакцинація), або як його прикрашено називають, імунізація? Для чого воно потрібне, і чи виправдовує себе ризик, на який ми наражаємо себе і своїх дітей, внаслідок обов’язкових профілактичних щеплень?

За твердженням ВООЗ, мета вакцинопрофілактики – вироблення колективного імунітету з подальшим зниженням або повним викоріненням інфекцій, „керованих засобами масової імунопрофілактики” (поліомієліт, кір, дифтерія тощо).

Унікальність щеплень полягає в тому, що вони наражають на небезпеку здорових людей і не мають на меті поліпшити їхній теперішній стан здоров’я. Щеплені ризикують своїм здоров’ям, навіть життям, заради кимось передбачуваної користі для себе та для інших членів суспільства. Більше того, проведення вакцинації допускає виникнення „припустимих поствакцинальних реакцій” (висока температура, блювота, неспокій, безперервний крик дитини, судоми і навіть остеомієліт, артрит, параліч лицьового нерва), які можуть проявитися як у день вакцинації, так і через 2, 5 або 12 місяців (!).

Цілком допускається також наявність так званого поствакцинального періоду, який характеризується пригніченням функції імунної системи та, відповідно, високою схильністю до різних захворювань. Відповідно до цього вакцинатори заявляють, що бути хворим після щеплення – це нормально. При цьому батькам ніхто із впевненістю не скаже, які поствакцинальні реакції слід вважати нормальними, а які – патологічними, і скільки триває цей поствакцинальний період для їхньої конкретної, а не середньостатистичної дитини. Так само ніхто не гарантує, що щеплення не стане причиною довічної інвалідності, а то й взагалі смерті (бажаючі перевірити готовність лікарів надати таку гарантію можуть попросити педіатра підписати документ, відповідно до якого він бере на себе повну відповідальність за результат щеплення).

Відповідно до українського календаря щеплень, протягом перших півтора роки життя дитина повинна отримати 9 (!) різних щеплень, причому перше (від гепатиту В) – у віці 12 годин життя, а друге (БЦЖ) – у перші 3-5 днів. У 2006 році дітям до календаря щеплень додали ще одну вакцину – проти гемофільної інфекції. Таким чином, як мінімум половину з перших 18 місяців життя дитина абсолютно законно повинна бути хворою або, говорячи мовою щеплювальної пропаганди, „перебувати в поствакцинальному періоді”.

Яким чином задумано зробити дитину здоровішою у майбутньому, якщо вона постійно нездорова протягом того часу, коли в її організмі розвиваються найважливіші системи, покликані забезпечити її здоров’я на подальше життя ?

На Заході вакцинальне навантаження на дітей є значно меншим. Щеплення від туберкульозу, гепатиту В, кашлюка, паротиту в багатьох країнах вже давно зникло з календаря щеплень. У Швеції, наприклад, щеплення проти кашлюка було ліквідоване ще у 1979 році (!) внаслідок недостатньої ефективності вакцинації та невиправдано високої частоти ускладнень. Що стосується туберкульозу, вже давно доведено, що це – проблема не медична, а соціальна, і хворіють на нього найменш матеріально захищені верстви населення. Щодо гепатиту В, який передається парентеральним шляхом (внаслідок медичних втручань, статевих контактів або при наркоманії), взагалі не зрозуміло, для чого потрібно щеплення від нього дітям, ще й в перші години життя. Мабуть, щоби організм новонародженого, замість нормального розвитку, витрачав останні сили на боротьбу з поствакцинальними реакціями, які ще на протязі місяця після щеплення можуть перейти в такі ускладнення, як набряк Квінке, артрит, міальгія, неврит очного нерва та параліч лицьового.

За теорією щеплень, краще завчасно перехворіти на хворобу у легкій формі, ніж пізніше захворіти важкою формою. Але навіть у тих батьків, які щиро вірять у всемогутність вакцинації, викликає великий сумнів необхідність проведення щеплень від цілком простих дитячих хвороб, як кір або свинка, не кажучи вже про краснуху або вітряну віспу. Ці хвороби залишають стійкий, зазвичай довічний імунітет, у той час, як щеплювальний імунітет швидко зникає, і, таким чином, хвороба виходить з дитячого віку, коли вона практично безпечна, у підлітковий і дорослий, коли її наслідки можуть бути набагато серйознішими.

Щеплення дітей породжує не тільки проблему зсуву хвороби в несприятливий для хворих вік, але й те, що щеплені дівчатка втрачають можливість набути довічний імунітет до інфекційних хвороб і передати його з молоком або через плаценту своїм майбутнім дітям. В результаті діти не отримують материнські антитіла, стають незахищеними від хвороб раннього дитячого віку, від яких малята в дощепленеву еру були захищені.

Незважаючи на масові профілактичні щеплення, а скоріше внаслідок них, смертність від інфекційних хвороб в Україні постійно зростає. Найбільший показник смертності спостерігається серед дітей. Зростає захворюваність на туберкульоз, епідемічний паротит (свинка) та гепатит В, при тому, що від цих захворювань проводяться обов’язкові щеплення. Крім кількісного зростання захворюваності на паротитну інфекцію, привертає увагу те, що ця хвороба із типових „дитячих” перейшла до ряду „дорослих”.

На відміну від демократичних країн, профілактичні щеплення в Україні є обов’язковими і навіть примусовими. Примусова вакцинація користується давно перевіреними методами: залякуванням, соціальним та бюрократичним тиском. Відмова у прийнятті на роботу, не допускання студентів до сесії. Щеплення дітям у пологових будинках, дитсадках і школах роблять без відома батьків. Нещеплених дітей відмовляються приймати в ясла, дитсадки та школи.

Для чого нашій державі так потрібна всеохоплююча примусова вакцинація населення? Думаю, навіть короткий опис історії насильницького впровадження щеплень та виникнення ще півтора століття тому антищеплювального руху, допоможе пролити світло на сьогоднішню ситуацію.

УРОКИ ІСТОРІЇ

На користь щеплень офіційна медицина завжди наводить як приклад ліквідацію натуральної віспи внаслідок введення вакцинопрофілактики.

Я теж колись вірила у цю казку. Все почалося у 1798 р. в Лондоні, коли там уперше зі своїм „відкриттям” з’явився фальшивий лікар Дженнер. Фальшивий тому, що титул F.R.S. (член Королівського товариства) він отримав нечесним шляхом, видавши спостереження свого племінника за життям зозуль за свої власні, а титул MD (доктор медицини) отримав, заплативши 15 гіней і показавши рекомендаційні листи від своїх друзів-лікарів. Відкриття ж взяте у лапки тому, що робота, в якій Дженнер намагався довести користь коров’ячої віспи для захисту від віспи натуральної, не мала практичного обґрунтування і вже через кілька років була спростована самим Дженнером.

Незважаючи на сумнівність „відкриття”, лікарі відразу зрозуміли, який чудовий потенціал особистого збагачення закладений у щепленнях, і ніякі приклади щеплювальних невдач та важкі ускладнення після них не могли зупинити хвилю сліпого захоплення. Для перекачування державних коштів у кишені медиків в Англії був навіть створений Національний інститут щеплення.

Вакцинатори багатіли, а натуральна віспа не звертала ніякої уваги на „науково обґрунтовану” боротьбу з собою. Епідемія виникала за епідемією. Публіка, побачивши всю марність щеплень, почала повертатися до старих методів боротьби з віспою – інокуляціями. Щоб запобігти цьому, медики посприяли прийняттю у 1853 році закону, за яким щеплення дітям стало обов’язковим.

Населення знову не висловило масового бажання рятуватися коров’ячою віспою від віспи натуральної, розчарувавши вакцинаторів. Тоді вони домоглися прийняття у 1867 році закону, згідно якого кожна дитина до трьохмісячного віку зобов’язана була отримати щеплення під страхом штрафу батьків або тюремного ув’язнення. Ані сплата штрафу, ані ув’язнення не скасовували обов’язковості щеплення.

Закон 1867 року був останньою краплею у чаші суспільного терпіння. У цьому ж році в Англії була створена Ліга проти обов’язкових щеплень.

Протягом цього періоду натуральна віспа, здавалося, дала невеликий перепочинок, так що могло виникнути враження про деяку користь щеплень. Проте англійців чекало страшне розчарування, коли у 1870-х роках почалася небачена досі епідемія натуральної віспи, яка сталася на тлі майже повністю щепленого британського населення і остаточно розвіяла щеплювальні ілюзії. За своїми розмірами вона перевершила найтяжчі „дощепленеві” епідемії. Зрозуміло, вакцинатори оголосили, що епідемія була наслідком того, що щеплень було мало, але з того часу щеплювальний бізнес на натуральній віспі покотився під укіс. Медичний істеблішмент і його лобісти в парламенті робили все можливе для збереження щеплювальних законів, або точніше буде сказати, щеплювального беззаконня.

Хоча в другій половині ХІХ ст. почалося стабільне поступове зниження захворюваності на практично всі недуги, що терзали людство з ХVІІ ст., лише віспа – єдина хвороба, проти якої був винайдений „істинний рятівний засіб” (щеплення), ніяк не вщухала.

Переломним етапом у боротьбі проти щеплень стала епідемія в одному з „найщепленіших” англійських міст, Лейстері, де від віспи померло 358 чоловік при 3 тисячах захворілих. Після цього жителями було вирішено, всупереч шахрайському законові, взагалі відмовитись від масових щеплень на користь санітарного контролю та ранньої ізоляції хворих. З тих пір, немов за помахом чарівної палички, у місті раз і назавжди припинилися епідемії віспи.

Лише у 1898 р. покарання за відмову робити щеплення було повністю викинуто з британського закону, а у 1907 р. було, нарешті, прийнято закон про свободу в щепленевому питанні.

СИТУАЦІЯ НА СЬОГОДНІ

Згідно закону України №27 про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, ст.27, „профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов’язковими”.

Ось які вакцини повинні отримати наші діти до 10 років згідно з календарем щеплень:
1 день — Гепатиту В2
3 дні — Туберкульозу (БЦЖ)
3 місяці — Гепатиту В2; Дифтерії, кашлюку, правця3; Поліомієліту4 (АКДП)
4 місяці — Дифтерії, кашлюку, правця3; Поліомієліту4 (АКДП)
5 місяців — Гепатиту В2; Дифтерії, кашлюку, правця3; Поліомієліту4 (АКДП)
12-15 місяців — Кору, краснухи, паротиту5
18 місяців — Дифтерії, кашлюку, правця3; Поліомієліту4 (АКДП)
3 роки — Поліомієліту4
6 років — Дифтерії, правця3; Поліомієліту4 (АДП) ; Кору, краснухи, паротиту5
7 років — Туберкульозу1

За законом України №29 про захист населення від інфекційних хвороб, ст.12, „особам, які не досягли п’ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об’єктивно інформованих батьків”.

Проте це не має практичного значення, оскільки „дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється” (ст.15).

Дещо покращилася ситуація в пологових будинках із щепленням від гепатиту В, яке проводиться в перший день життя дитини. Лікарі вже самі почали помічати величезну кількість важких жовтяниць новонароджених, яка зросла в геометричній прогресії внаслідок проведення вакцинації від гепатиту. Тепер в пологових будинках від гепатиту В щеплять тільки за згодою матері.

У нашій країні відмічається зростання як не контрольованих, так і контрольованих засобами імунопрофілактики інфекцій.

Що стосується поліомієліту, з розвитком методів діагностики було встановлено, що його симптоми (ознаки) можуть викликатися абсолютно іншими вірусами. А власне поліомієліт зустрічається дуже рідко. І це – це є легке захворювання, якщо його правильно діагностувати і лікувати. За рекомендацією ВООЗ та Мінздорова України, протипоказом до введення вакцини проти поліомієліту є дисбактеріоз кишківника в дитини, тому що при цьому штам поліомієліту утворює стійке з’єднання зі слизовою шлунку, що призводить до хронічного дисбактеріозу. Чи бачили ви хоч одну дитину, якій перед цим щепленням провели аналіз на дисбактеріоз? Крім того, вакцинація дає ускладнення, при чому навіть медики обережно зазначають, що „зростає потреба постійного нагляду та реєстрації гострих млявих паралічів у зв'язку з можливістю появи вакциноасоційованих випадків поліомієліту”.

Викликає занепокоєння також дифтерія. У 2001 р серед хворих на легку форму щеплених було 85,3%, середньої тяжкості — 79,8%, тяжку — 75,4%. Померло 9 дорослих, з них 6 щеплених. Тобто щепленість дорослих досить висока, але розвиток у щеплених середньо-тяжких і тяжких форм свідчить про вади щеплення.

З 1995 року в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу. Україна стоїть на першому місці в світі по розповсюдженості цього захворювання, і це при тому, що все населення – вакциноване! В багатьох Західних країнах вакцину проти туберкульозу вже давно не застосовують, адже доведено, що туберкульоз – хвороба соціальна. За повідомленням ВООЗ, „спеціалісти впевнені, що до 2015 року буде створена ефективна та безпечна вакцина проти туберкульозу”. (Тобто, та вакцина, якою ми користуємося сьогодні, є небезпечна і неефективна!) До того ж, як зазначає радник з питань туберкульозу європейського регіонального бюро ВООЗ, „розроблена 80 років тому і використовувана досі у світі вакцина не захищає від туберкульозу”!

В цьому році у Херсонській та Хмельницькій областях в дітей спостерігалася нехарактерна реакція на щеплення від туберкульозу. А у Вінницькій області після проби Манту захворіли 35 дітей. На це прес-служба МОЗ України заявила, що діти захворіли „на вірусні респіраторні інфекції, які властиві весняному сезону”. Але наші люди вже давно навчилися не вірити в такі „прості” пояснення чиновників. Адже відомо, що обов’язкові щеплення призначає Мінздоров, і це ж відомство розслідує всі випадки побічної дії вакцин.

„Не виключено, що причиною погіршення здоров’я дітей після проби Манту став нестерильний туберкулін, — вважає завідувач кафедрою мікробіології та науково-дослідницької лабораторії з вивчення туберкульозу Вінницького державного аграрного університету, професор Володимир Власенко. — І нами, і багатьма іншими вченими науково-дослідницьких установ України, Росії, Білорусі доведено, що туберкулін містить живого збудника туберкульозу, хоча за вимогами діючого стандарту він повинен бути стерильним! Вважаю, слід відмовитися від туберкуліну й вакцини БЦЖ, бо це препарати — аналоги з живим збудником туберкульозу!”


Приймаю замовлення на написання серенад, гімнів і шлягерів.
 
kokaДата: Пн, 30-11-09, 19:30 | Повідомлення# 5
Admin
Група: Чорнокнижник
Повідомлень: 472
Репутація: 5
Статус: Offline
(продовження)

ПРИЧИНИ

Проблема щеплень – це проблема грошей, і не просто грошей, а гігантських, астрономічних сум, які нам навіть важко уявити. Держава не здатна забезпечити добробут усім громадянам: достатню зайнятість, просторе житло, чисту воду, якісну їжу, що являють собою єдині відомі людству фактори попередження інфекційних хвороб. Набагато простіше оголосити щеплювальну кампанію, заробити суспільні аплодисменти та отримати при цьому великий хабар від виробників вакцин. Не має значення, що кожна така кампанія відразу залишає за собою трупи та пожиттєвих калік, не кажучи про тих, у кого хвороби з’являться пізніше.

Величезна кількість пропагандистської брехні про щеплення назбиралася за останні 200 років, під час яких застосування вакцин систематично підриває здоров’я людей, руйнуючи їх імунну систему. Хоча шкода від щеплень при їх досить сумнівній та навряд чи існуючій користі, давно доведена та підтверджується щоденною практикою, щеплювальний бізнес прагне розширити свої межі і постійно випускає нові вакцини, і всі вони, звичайно, „безпечні і надійні”, а будь-які хвороби після них — „простий збіг”.

Кількість людських хвороб велика, і проти кожної з них можна, в принципі, винайти вакцину та нав’язати її насильно або пропагандою. У США, наприклад, минулого місяця, у виробництво була запущена вакцина проти раку шийки матки! На щастя, курс вакцинації досить дорогий (360 доларів), тому до нашої країни вакцина прийде, мабуть, ще не скоро.

Щодо сумнозвісної проби Манту (реакція для виявлення туберкульозу), наслідки проведення якої викликали резонанс в українській пресі, крім того, що в препараті було виявлено живого збудника, вона, до того ж, дає величезну кількість хибнопозитивних і хибнонегативних реакцій, що є абсолютно неінформативно. Внаслідок цього робиться багато непотрібних рентгенографічних обстежень на підставі того, що в дитини виникла алергічна реакція на компоненти цієї проби. Але ж туберкулін — це токсичний препарат — алерген, що представляє собою витяжку білків убитих стерилізацією мікобактерій туберкульозу, відповідним чином оброблених, у тому числі й різними консервантами, стабілізаторами, серед яких є й препарати фенолу. Вінницьким аграрним університетом запропоновано альтернативний туберкулінодіагностиці метод раннього виявлення збудника туберкульозу по краплі крові, який ВООЗ рекомендувала для практичного впровадження. Метод – дуже простий і заслуговує на увагу хоч би тому, що дозволяє встановити діагноз без введення в організм туберкуліну. Чому він не впроваджується? Тому що це невигідно чиновникам від медицини, адже тоді не потрібно буде виготовляти туберкулін, на який сьогодні витрачаються величезні бюджетні кошти.

ЩО РОБИТИ ?

Ольга, сімейний лікар, гомеопат (Київ):

Зниження захворюваності на більшість інфекційних хвороб почалося з кінця ХІХ – початку ХХ ст. і на початок введення відповідних вакцин знизилося вже у десятки разів. Причиною було різке покращення соціального рівня. Показовим є те, що ми практично не спостерігаємо таких хвороб як чума, холера, малярія, тиф, тобто хвороб, від яких, на щастя, вакцину розробити не вдалося або вона виявилася вкрай неефективною. Проте ті хвороби, від яки нас щеплять, нікуди не поділися.

- Отже, щеплення робити не потрібно?

Ні. Щеплення – це абсолютно непотрібна і, до того ж, небезпечна процедура.

- Але ж без щеплення дитина може захворіти.

- Нема ніякої шкоди від того, що дитина захворіє інфекційною хворобою. Це є природно. Треба тільки допомогти дитині перехворіти, щоби вона вийшла із хвороби переможцем. При цьому працює природній імунітет. Саме завдяки природно перенесеним в дитинстві захворюванням організм стає стійким до хвороб у майбутньому. Якщо дитина перехворіла хоча б трьома інфекційними захворюваннями, в неї значно знижується ризик захворіти на хронічну патологію в перехідному віці, тому що організм дитини загартувався підчас природно перенесених інфекцій. А повністю щеплені діти, які не перехворіли на жодне інфекційне захворювання, є, по суті, інвалідизовані. Їх організм „не вміє” хворіти та адекватно справлятися з інфекційними агентами. Тобто, рано чи пізно, в них з’являться хронічні захворювання.

- Дітей, яким не провели щеплення, не приймають у школи, дитсадки. Що робити в такому випадку?

В Росії обов’язкову вакцинацію відмінили ще у 1998 році внаслідок того, що інвалідизація в країні перевищила 16%. Там тепер у школи та дитсадки приймають без щеплень. Україна ще чогось чекає. Для тих, хто не бажає калічити своїх дітей щепленнями, я бачу два шляхи.

Перший, як це і роблять зараз багато батьків — просто заплатити педіатру, домовитися, і тоді їм просто записують потрібні щеплення в карточку. Звичайно, це не є вирішенням проблеми.

А другий шлях той, яким пішла Росія, – створення громадської організації, яка би просувала закон про свободу у щеплювальному питанні. Для цього нам всім треба об’єднатися. Нажаль, лікарі, які розуміють всю складність цієї проблеми, самі вирішити нічого не можуть. Навіть якщо лікар і спробує написати статтю в журналі під своїм іменем, він може поплатитися за це своєю ліцензією, а на таке мало хто піде.

- Чи є в Україні лікарі, які це підтримують?

Є велика кількість лікарів, які знають проблему щеплень, зібрали багато даних про поствакцинальні ускладнення і готові боротися. Але їм потрібна підтримка людей (батьків, які знають проблему щеплень), щоби створити громадську організацію і вирішувати це всім разом. Лише тоді ми зможемо добитися відміни закону про обов’язковість щеплень, і в Україні настане нарешті свобода у щеплювальному питанні.

Джерело: http://sd.org.ua/news.php?id=14448


Приймаю замовлення на написання серенад, гімнів і шлягерів.
 
Мистецький Форум » ** ОФФ-ТОП » КІНЕЦЬ. » ВАКЦИНАЦІЯ УКРАЇНЦІВ - ДОБРО ЧИ ЗЛО? (Безкоштовний сир буває лише в мишоловці)
Сторінка 1 з 11
Пошук: