До речі.
В другому номері журналу "Золота Доба" вийшло оповіданнячко від Зіпи - "Янгол-Охоронець". Що окрім Зіпи є в номері? Цитую ананс від редактора 
У липневому номері можна знайти таке:
У Ромка Горбика про плантації пейоту та українську мафію в Штатах, про дивні пристрої з вентиляторів у Насті Сніжної, про “собачку жалко” у Михайла Зіпунова, питання добра та зла у Мирії Ряполової, а також щось своє у віршах Віки Черняхівської, Світлани Загреби, Ірини Дементьєвої та багатьох інших.
А крім того:
Любко Дереш. “Трохи Пітьми”
Ольга Любарська:
“...За виразом одного митця, є речі, написані кров’ю серця, а є такі, що писалися шлунковим соком. На творчості Дереша це видно надто сильно, а тому говорити про його геніальність не доводиться. Дереш не є генієм, він везунчик, який непогано крутить поверховими знаннями психології, окультизму, вуличного фольклору, психоактивних речовин і музики. Дереш – симпатичний і винахідливий компілятор, а тому читати його витвори, це все одно, що із захватом слухати оповідки якогось «мальчіка-души кампаніі»: цікаво, але вірити, що з ним разом вчилася Лєна Головач, не варто. Крім того, на нашому вундеркіндові дуже добре спрацьовує «правило четвертого витвору»: перші три речі пишуться легко і чесно, але якщо їх спіткає успіх, то четверта буде вже нечесна і за гроші. «Трохи пітьми» - це вже надто нечесно і за гроші...”
Мистецькі “ізми”: На руїнах старого світу
Лада Молодан
“...Будь-який витвір мистецтва має, умовно кажучи, два пласти сприйняття. Один пласт – сприйняття на рівні “красиво-некрасиво”, “подобається – не подобається”. Інший – “знаю”, “розумію”. І від кожної людини залежить, на якому рівні зупинитися. Однак, на мій погляд, СУДИТИ про живопис, знаходячись на першому рівні сприйняття – це уподібнитися тій самій ленінській домогосподарці...”
Юрій Андрухович:
“...До легалізації я не виробив свого остаточного ставлення. Я зараз, чесно кажучи, намагаюся уникнути прямої відповіді на запитання і не хочу бути максимально відвертим, тому що з роками я стаю відповідальним за свої слова. Тому якщо я зараз з цієї трибуни почну вимагати легалізації трави і ви це всі промультиплікуєте, то, напевно, це не буде з мого боку якийсь найрозумніший вчинок. Але я цілком і повністю переконаний в тому, що сама по собі ініціація, переживання якогось досвіду, пов’язаного з травою, можуть бути важливими і у деяких випадках навіть необхідними і дуже потрібними. Але я не хотів би на цьому пункті вибудовувати якісь програми. Я вважаю, що передусім це дуже інтимна справа...”
Та ще всілякої-всячини.
Місце продажу журналу змінити ніззя! Петрівка, українська ятка. Хочете по 8 грн без націнки? Продам:) Навіть з безкоштовною доставкою на Контрактову площу!
Передплатний індекс для лінивих: 96448
Передплата
Якщо хтось буде передплачувати журнал - будь ласка, робіть це через ДП "Преса" (тобто на пошті). У них передплатна ціна 1 примірника буде 8.40 (при відпускній ціні редакції 8 грн), а у всяких там посередників типу "Самміт" - 15.60 !!!!
Ось.
П.С.
Вже у продажу
