Вже двадцять літ чекаєм ми, Коли ж прийде весна? Та все нема й нема весни: То осінь, то зима... Тоді погано, і тепер Не краще, щоб не гірш... Життя твоє - ти не допер?- За ломаний за гріш Ніхто не купить, не продасть,- Візьмуть за просто так, Хіба посіють в головах Трункий червоний мак. Померли ті, хто не дожив, Вмира, хто й не живе... І лиш Дніпро - пливе, як плив, Й реве, реве, реве!