| Головна » Статті » ХУДОЖНІ ТВОРИ » Кока Черкаський |
Пердіта-Хуаніта
" Не ім'я красить людину, а людина - ім'я!"
Народна мудрість 1. Я поїхав за границю Жеби тяжко гарувати. Покохав єм там дівицю, А ту дівицю було звати... І що би не казали ви мені- Я не знаю кращого імені: Раз! -Пердіта! Два! - Пердіта! Три! - Пердіта, Пердіта-Хуаніта!  2. В неї гарні чорні очі, А ще кращі чорні брови, По-іспанськи щось бурмоче, І не знає укрмови. Але що би не казали ви мені- Я не знаю кращого імені: Раз! -Пердіта! Два! - Пердіта! Три! - Пердіта, Пердіта-Хуаніта! 3. Я її повіз в відпустку, Щоби рідним показати, Зодягнув на неї хустку І сказав, що буде її звати... І щоб нам не дісталося від рідні- Я придумав їй два нових імені: Раз! -Галина! Два! - Галина! Три! - Галина, Галина-Василина! 4. А воно ж - дурне, як двері, Хоч за паспортом - іспанка! Не сподобалось, холєра, Їй ані Галка, ані Ганка! Ходить і всім признається, Що вона - ніяка не Галина, І тепер з мене сміється Найостанніша в селі скотина! І що би не казали ви мені- Я не знаю кращого імені: Раз! -Пердіта! Два! - Пердіта! Три! - Пердіта, Пердіта-Хуаніта! 5. Навіть вуйки сивочолі- Й ті глузують із Пердіти! Радять їсти нам квасолі, Щоби гарні були діти! Та що би не казали ви мені- Я не знаю кращого імені: Раз! -Пердіта! Два! - Пердіта! Три! - Пердіта, Пердіта-Хуаніта! "Не ім'я красить людину, а людина - ім'я!" | |
| Переглядів: 1551 | | |
| Всього коментарів: 0 | |