18:40 Кривава Мері |
Пташки ключами з вирію летять, А я собі зроблю "криваву Мері”, І вип”ю всю до дна, ядрьона мать! Вже сонечко добряче припікає, І день все довшим робиться за ніч, А я "Криваву Мері” замішаю, Червону Мері, як заповідав Ілліч! Біжать струмки, цвітуть п’янкі мімози, Торгують пролісками капосні жлоби, Коли на очі навертатимуться сльози- "Кривава Мері” порятує від журби. Вже восьме березня в чоловіків на носі, З полиць змели помаду, туш, парфуми – вщент! А я коханій не купив нічого й досі,- "Кривава Мері” – це найкращий їй презент! Не парюсь я, що мій презент не від Версаче, Хоча сьогодні все у моді "от кутюр”, Та я не жадібний, як Плюшкін, не ледачий, "Кривава Мері”- це найкраще для лямур! Прийду до милої із гілочкою вéрби, Замість шампанського - томатний сік в руках! Я і тюльпани міг купити б, не помер би, Та від червоного б двоїлося в очах. Вона відчинить мені з усмішкою двері, Бо знає, що з сюрпризом я прийшов, І цілу ніч п’янка "Кривава Мері” Все будоражитиме нашу з нею кров. І це не описати на папері, Й не змалювати навіть на холсті, Що витворя Кривава безсоромна Мері, Коли ми з нею лиш удвох на самоті. |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |