Повністю підтримую!!!

Було б добре, якби це вдалося зреалізувати. Щоправда чи не ускладнемо ми собі цим життя? У декого взагалі може відпасти бажання рецензувати.

Бачу, що в нас зібрався клуб монархістів.

А клони продовжують і далі здійснювати набіги

Хоча воно не позбавлене сенсу, якщо вдуматись.

собі - ні. бо насправді ті, в кого може відпасти бажання рецензувати і НЕ ЗБИРАЛИСЯ писати рецензії. в ідеалі такий новий формат рецензій має на меті ПОЛЕГШИТИ написання змістовних реценцій тим, хто цього не знає, не вміє, чи спершу не мав бажання, але коли побачив, що можна це зробити просто і ясно - то взяв і написав.

можливо я просто собі це все намріяв

1. Підтримую пропозицію щодо форми написання рецензій. Нехай їхня кількість буде меншою, однак якіснішою.

2. Корпоративне братство... Мені здається - це хвороба усіх сайтів. А особливо, коли на одному сайті збираються кілька умовно назвемо "ресурсів" (що в принципі існує на ГАКу). В цілому це нормальна ситуація... Тим паче, що після другого альманаху та презентації його у Львові просто ніби "прорвало" мережу. І все попливло на ГАК (як доброго ґатунку, так і не дуже ) Що з цим робити? (отим, низькопробним) Як на мене - то просто банити. Жодна демократія тут не допоможе.

3. А взагалі спостерігаю надзвичайно цікаве явище. Існує ГАК і такі собі фракційні розгалуження. Скажімо, от нещодавно, після презентації альманаху прибігали представники фракції "Лутклуб". Ну... а про наших уже можна сказати, рідних, надзвичайно плодючих друзів з ПМ і говорити годі. З Артвертепу митці трапляються, але не так часто. Та й з КМО люди заходять. То до чого це я? А до того, що нам радіти треба: виходить, що інші сайти - це корпорації. А ГАК - відкрита розгалужена структура (сюди хочуть всі).

От тільки б не розгубити нашу стару гвардію... Бо справді, нових авторів є чимало. А деякі зі "старожилів" на довгий час зникають. Скажімо, недавно випірнув із небуття на поетичній сторінці Роман Кисельов (взагалі манера письма рідкісна як на сучасний момент), або та ж Віта... або Юлія Левківська. Гм... Хоч бери та пиши історичний роман у віршах як починався ГАК Оскільки на суч.момент навіть номінативно ота абревіатура переходить у понятійну категорію на означення цілого літературного явища, течії... Ну не знаю. Просто є автори, яких не можливо підтягнути під жодну класифікацію, а кажеш ГАК і все зрозуміло.

Аларіх, тільки не кажи, що я - "злая женщина", але я за редакторську політику та за встановлення інтелігентної монархії. Якщо людина будує дім, то цілком законономірно, що він мусить мати двері, які хоча б іноді повинні зачинятись. Аби не лізли різні моральні паралітики та інфіковані віртуальні збоченці (ки).

Отже, я підтримую загальне занепокоєння ситуацією на сайті. Але, якщо на віче прийшли такі поважні люде, то значить буде діло!

І це буде такий собі монархічно-демократичний варіант. Якщо, звичайно, вдастся.

Щодо пропозиції, то це

спробуємо зробити на автоматичному рівні - тобто щоб після написання тексту рецензії система автоматично генерувала його статус.

рекомендувалка думаю буде і модераторська, і читачів. тоді з"явиться можливість порівнювати.

щодо анкети - треба подумати. бо, знову ж таки, чим більше обов"язків дописувачів, тем менше дописів.

І ще: як одне зі стратегічних завдань програми розвитку сату визначаю залучення нових людей - як авторів, так і читачів - передусім, не з інших літературних інтернет-сайтів, а з реалу, тобто розірвати замкнене коло мережевих авторів, що читають мережевих авторів, і створити такий собі culture space, комфортний і для просто читання, і для спілкування, і для творчого зростання.

Гаківській спільноті бажано уважно приглядатися до новачків і всіляко підтримувати нових авторів, тобто активно і конструктивно рецензувати їхні твори.

Я за політику "зачинених дверей", у які, однак, завжди можна ґречно постукати.

Якщо Ви натякаєте на радянські часи, коли існувала лише ота «священна корова» - Спілка письменників (з КДБ на шиї замість вінка) плюс стисло оцензуровані засади творення пролетарської літератури, то, смію Вас завірити, це не мій улюблений період в історії.

Однак я вважаю, що віртуальні спільноти на зразок «гоголівок» повинні творчо розвиватися, а їх рівень – зростати. І тут зовсім не йдеться про обмеження кількости авторів. Чим більше «свіжої крові» – тим краще. Стара гвардія вчитиметься у новачків і навпаки.

Йдеться лише про те, щоб банити всіляке сміття, про яке тут вже згадував не один дописувач, в тім – наша редактор. Психічно неврівноважених і тих, хто просто собі розважається писюканням онаністичних нісенітниць треба безжально банити, щоб не псувати несформовані смаки початківців. І тут селекція творів повинна бути прерогативою редакції.

А молодих-талановитих-перспективних - всіляко підтримувати. Нічого складного, як на мене.

Сподіваюся, що редакція та більшість гаківчан поділяють мою думку.

Знаєте, Оксано, відкритість душі – прекрасна риса. Доти, доки вам туди не плюнуть (чого, боронь Боже, Вам щиро не зичу).

А от чому у київському «Емпіку» такий мізерний вибір книг українською, так це мабуть треба питати у місцевих діловарів від справ організації книготоргівлі. Нмд, їх цікавить передо всім прибуток, а сентименти вони залишають таким, як ми. Отих п»ять відсотків - це вельми сумна статистика.

Що ж до селекції творів, Оксано, то я думаю, що наша редактор (на щастя - літературознавець за освітою) здатна об»єктивно оцінити як рівень їх технічности, так і «наповнення». І відрізнити еротику від ексґібіціонізму та несмаку – теж. Повірте, тут не потрібно бути психологом (чи психіатром). Як на мене, для такої справи повинні вистачити відповідна освіта+ інтелект+наявність доброго смаку. А читачі, звісна річ, завжди можуть висловити й аргументувати свою точку зору у сенсовно написаній рецензії.

Хоч я особисто міцно сумніваюся у тому, що хтось на кшталт Покальчука може виставляти свої твори на ГАКу під псевдо, скажімо, Анна Коновалова. Якщо ж я помиляюся, і на «гоголівках» є багато аматорів такого римування, тоді варто було б започаткувати гумористичну рубрику «Приколи». І нехай собі на здоров»я приколюються - і читачі, і автори. Це – питання особистих смаків і преференцій.

Оксано, я не пробую змінити світ гаслами та лозунгами. У даний момент я виконую свою бельферську працю (вельми нелегку, як на мене) саме так, щоб прививати своїм учням хороший смак і якомога більше поширювати їхні горизонти. А ще – щоб ламати національні стереотипи, які, нмд, є значною проблемою сучасности. Проте це вже буде инша тема, а я занадто розписалася у цій.

Сподіваюся, що нічим Вас не образила. Мої комунікати можуть виглядати дещо різкуватими, проте вони щирі.

Anton,
я стараюся спокійно сприймати ваш неординарний гумор чи іронію...

Що ж до редакторів ГАК - дуже приємно, що вони є фахівцями своєї справи. І я щиро вболіваю за них і їхню справу також. Бо це дуже важко вичислити усіх авторів і відслідкувати (прочитати, проаналізувати) їхні твори. Саме у цьому і потрібна їм наша допомога - наші конструктивні рецензії із переосмисленням твору, а не проста переписка під ними із автором чи читачами
До речі пропозиція - якось заборонити анонімні дописи. Коли людина вимушена буде підписуватися (а це можливо - створити таке віконечко, яке не відправить твій допис далі, бо не усі поля заповнені), то надіюся поменшає обливання брудом, бо тоді уже дійсно муситимеш думати ЩО і ЯК написати перед відправкою рецензії чи відгуку на неї у ефір...

Усього найкращого колегам по перу

:)

А НПРабінович - повернувся