[ГПКЧ ]
Головна » 2008 » Вересень » 16 » Біда з урожаєм
18:11
Біда з урожаєм

Біда з урожаєм

Ми живемо у країні, де який би не виріс врожай- то є постійне хронічне лихо. Малий врожай-мале лихо, бо нема чого їсти, але то нічого, якось перетерпимо-перебудемо до наступного року, до наступного врожаю.

А великий врожай- то є велике лихо, бо складається видимість, що начебто їжа є, вже навіть починає рефлекторно виділятися шлунковий сік, але ж-хоп!- виявляється, що то лише видимість, а не реальний харч. Виходить- знову немає чого їсти. Бо великий врожай тягне за собою зниження цін на нього, внаслідок чого селянам невигідно його продавати трейдерам, а вигідно закопати, згноїти, скормити худобі, зварити самогон і випити, але тільки не продати трейдерам. Бо трейдери в ланцюгу забезпечення нас їжею виявляються головними.

Розумієте, зорати нивку колгоспники сяк-так можуть і самі, без допомоги трейдерів. Для цього там якоїсь вищої математики не потрібно. Засіяти нивку чи то ярим насінням, чи озиминою , і потім слідкувати, як воно сходить, як колоситься, наливається і так далі, і чи не з"їдає його якийсь там довгоносик, чи борошниста роса, чи саранча, чи ще якась гадина- то з цим селяни справляються і самі, трейдери лише зі сторони спостерігають, наглядають, але не вмішуються. Збирати врожай теж здатен будь-який дурень, бо що тут такого складного: сів на комбайн, смикнув за ручку- і впірьод! Аби лише солярку вчасно підвозили! Так що збирання врожаю трейдери також довіряють селянам. Скріпивши серце, але довіряють, розумієте? Могли б, звичайно ж, і самі зібрати, але ж позбавити селян нелегкої селянської праці трейдери просто не мають морального права. Ну не фашисти ж вони насправді! Коли вони бачать цих маленьких, дурненьких селян, котрі так щиро радіють кожному колоскові, ну хіба тут можуть бути якісь сумніви, якісь інші варіанти? Хіба можуть трейдери позбавити селян їхньої прородньої функції орати, сіяти, збирати врожай? Питання, звісно ж, чисто риторичне.

А от, шановні, коли вже доходить до того, щоб продавати врожай, то тут вже трейдери беруть справу у свої умілі руки. Бо ті селяни-вони ж як діти! Вони ж хіба вміють продавати врожай? Ще продадуть неправильно, і весь рік - пропаде насмарку, коту під хвіт! Тут потрібно з розумом підійти, з умінням, котрого у селян нема, не було і бути не може! Хай селяни скажуть трейдерам спасибі, що дали їм безкоштовно на комбайні покататися!

Отож, коли справа доходить до продажу врожаю, то спочатку його потрібно у селян викупити. Ну, "викупити" - це такий специфічний термін, схожий до того, як зараз на сільських весіллях викупають наречених. Ніхто серйозних грошей за наречених не платить і платити не збирається, все чисто символічно, бо є така традиція, та й старих батьків нареченої треба якось тіпа "вшанувати". Тому під час весільного сільського застілля розгортається ціла кумедія, ціла вистава з так званим "викупом" нареченої. А якщо навіть батько нареченої і закомизиться, почне вимагати не "символічного", а справжнього викупу, чи хоча би більш-менш пристойного, то наречений може отак от відверто взяти і відрізати батькові , що, мовляв, тату, я вашу Орисю вже пів-року... того, то або беріть те, що даю, або моє вам арівідерчі, інші вам і цього не дадуть за вашу бе-ушку.

Отож, як зараз трейдерами викупається врожай у селян? По радіо (брехунцю) спочатку ведеться інформаційна кампанія, що який же у нас цього року багатий врожай зернових, не рахуючи кукурудзи! Рапортують спочатку, значицця, землероби Криму - у нас стільки-то центнерів з гектара, а потім рапортують трудівники ниви Херсонщини та Миколаївщини - а у нас ще більше!, а потім так само рапортує Полтавщина та Кіровоградщина, і так далі, і тому подібне, аж поки Сумщина і Полісся не закінчать рапортувати про небачені досі врожаї.

Далі хтось там із калькулятором у руках підсумовує оті всі дані з рапортів і вирішує, що раз врожай такий небачений, то ціна викупу його у селян буде небачено низька. Бо селянам, як і тому батькові нареченої, діватися особливо куди немає. Бо замість одного трейдера прийде інший такий самий трейдер і заплатить ще менше.

От і виходить, як цього року, собівартість зерна 900 грн за тонну, а трейдери пропонують селянам лише по 600 грн за тонну - і ні центом більше. Як таке може бути? Де взяти ті 300 гривень за тонну, щоб хоча би "відбити" затрати, я вже не кажу про те, щоб селянин отримав якийсь прибуток, купив би собі ноутбук з інтернетом і став продавати вирощений врожай напряму, без трейдерів. Ці 300 гривень держава повинна знову взяти із тих податків, котрі ми з вами сплачуємо до бюджету, і компенсувати їх селянину, тобто фактично йде перерозподіл коштів із бюджету на користь трейдерів. Виходить- уся країна працює на якихось таємничих трейдерів, котрі диктують закупівельні ціни на врожай, виходячи з обсягів валового врожаю.

А якщо інформація про обсяги врожаю сфальсифікована?

Тобто якщо насправді врожай набагато менший, аніж про нього розтрубили по радіо? Тоді що?? Тоді трейдери спочатку скуповують ВЕСЬ врожай за навмисне заниженими цінами, а потім, в умовах зимово-весняного дефіциту перепродують його нам за новими, але вже завищеними цінами! У результаті отримують по 300-400 відсотків прибутку практично з нічого, оплативши лише інформаційну кампанію про високі обсяги врожаю на радіо та телебаченні.

І от у мене запитання до всіх: а чи не можуть селяни якось так взяти і відрапортувати навпаки? Тобто- занизити обсяги врожаю?? Щоб ціна закупівлі не опускалася нижче собівартості, а навпаки?? Який дідько тягне селян за язика рапортувати наввипередки про небачені врожаї, якщо за цими рапортами настає падіння закупівельних цін на збіжжя? Невже за стільки років "співпраці" з загадковими трейдерами не виробився якийсь інстинкт самозахисту?? Чи у нашій країні вітається не самозахист, а садомазохізм?

Чи не все так просто??

Категорія: Блог по-українськи | Переглядів: 886 | Додав: koka | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]