[ГПКЧ ]
Головна » 2008 » Жовтень » 23 » Парадокси сучасної кризи
09:47
Парадокси сучасної кризи

Сучасна економічна криза  є закономірністю, котру поки що не здатен осягнути мозок  пересічного маленького українця, французика, німчика і так далі. Зрештою, допитливого  читача можна відіслати до таких математичних понять, як гладкі функції, монотонні функції, точки виродження функцій першого і другого роду, а також нагадати про теорію Мальтуса, пророцтва Нострадамуса та прогнози баби Ванги.

 

Інакше кажучи, прогрес людства ( а точніше – не прогрес, а ґенеза) відбувається по спіралі, або ж по синусоїді. Злет-спад-злет-спад. Маленька амплітуда. Або ж так: зле-е-е-е-т ---- спаааааааад ---- зле-е-е-е-е-ееет----спааааааааааад. Трохи більша, як ви могли помітити, амплітуда.

 

Генеза людства- це така синусоїда в часі. Хвиля.  Усе в природі має хвильову природу. Пам”ятаєте: корпускулярно-хвильова природа світла? Отак і з ґенезою людства, разом з його глобальною економікою та всім грьобаним капіталізмом.

 

Парадокс  людського сприйняття полягає у тому, що люди оптимістично налаштовані на оці „злееееети” і категорично відкидають  можливість „спааааду”. З точки зору людини, котра  ніколи не бачила фотографії Землі з космосу, злет- це закономірність, а спад – це прикра несподіванка. У той час, коли другий закон термодинаміки каже, що  в нерегульованих ізольованих системах  дельта ес більше нуля, тобто ентропія ( хаос, безлад, спад економіки) зростає.  Лише втручання людини, а саме  людського  суспільного розуму, робить із нерегульованої системи регульовану (тою чи іншою мірою) і на деякий час ми  гальмуємо зростання ентропії. І це нам  видається  зростанням економіки, злетом цивілізації.

 

Насправді  ресурси земної планети (корисні ресурси)  з точки зору споживання їх людиною та  людським суспільством, є дуже обмеженими. Мальтус, як його не критикували більшовики, виявився таким, що мав слушність. Народонаселення планети випереджає відтворюваність  природних ресурсів, що призводить до економічного колапсу, і, як наслідок, вимирання частини надлишкового населення ( мирним шляхом чи через війни та голодомори).

 

Тобто, у періоди  глобальної стабільності ( наприклад, у другу половину 20 століття) людство „присідає” ( як на наркотик) на певну систему свого життєзабезпечення ( споживання нафти, вирубування лісів для виготовлення меблів та паперу і т.п.), котре несиметрично виснажує певні  ресурси, порушуючи рівновагу у природі, руйнуючи біогеоценози, популяції та навіть саму ноосферу та цинічно називаючи це розбазарювання  „прогресом цивілізації”. Пасивний спостерігач із числа „обивателів”  бачить цей процес як „зростання” економіки і вважає, що тільки так   і має бути, і що так буде завжди.

 

Але насправді у природі все існує у формі хвиль. А хвилі – це синусоїди. Тобто за зростанням обов”язково і неминуче буде йти спад. Потрібно це розуміти  і бути готовим до цього. Не підштовхувати настання цього спаду, але готуватися. Не дозволяти  спаду  заставати себе зненацька. Готувати свій рятівний човен, свій особистий „ноів ковчег”. Бути попередженим, а значить – озброєним.

 

Для посереднього обивателя спад – це катастрофа. Це щось із ряда вон. Він починає шукати винних у спаді, А насправді – винні усі ми. Навіть якщо ви десь працюєте вчителем  чи акушеркою і вважаєте себе цілком мирною людиною, котра любить сидіти вечорами на веранді  і пити чай з полуничним варенням, то вам слід розуміти, що для того, щоб ви мали змогу  безпроблемно купувати чайну заварку, десь на Шрі Ланці чи в Аргентині вирубують все нові  і нові ділянки лісів  під закладку нових чайних плантацій. Ви хочете мати нові гарні меблі з  натурального дерева – то десь у Карпатах чи під Черкасами браконьєри  вирубують для цього гектари  народного лісу. Ви хочете їсти  високоякісну ковбасу – то для цього  необхідно засіяти додаткові площі вирубаних лісів соєю. І так далі. Безвинних немає.

 

Але ось іще один парадокс: сьогоднішня криза розпочалася із Сполучених Штатів Америки. Отже, за законами термодинаміки, внаслідок кризи американської економіки та банківської системи, повинен був би падати не лише індекс Доу-Джонса, але й американський долар.  А він навпаки сьогодні – зміцнюється. За рахунок чого може коливатися курс долара? Один із основних чинників – ціна на нафту. Якщо ціна зростала із 70 доларів за барель до 150 доларів за барель (в умовах безкризовості), то курс долара падав, але ненабагато ( з 5,0 до 4,6, тобто на 0,4). Сьогодні ж бачимо, що ціна на нафту впала назад до 70 доларів за барель, то й курс мав би піднятися настільки ж, тобто з 4,6 до 5,0. І це за умови відсутності кризи. Але бачимо протилежне,  що в умовах кризи долар різко зріс до 5,5. Такого просто бути не може, тому що не може бути, за умови, якщо система некерована.

 

А раз воно є, то це означає, що система не некерована, а керована. Тобто, певна сила проводить  відверту гру з коливаннями долара. Штучно нагнітається попит на долар, робляться якісь заяви, провокується населення на необдумані вчинки. Якщо навіть  припустити, що в умовах безкризовості долар мав піднятися назад не вище 5 грн за долар, то, враховуючи кризу з її показниками ( 30-відсоткове зниження курсу акцій), долар мав би за рахунок  американської кризи знецінитися принаймні на 10-15 відсотків до рівня 4,25-4,50 грн.долар.

 

Але все у природі має хвильову структуру. Якщо внаслідок падіння курсу долара  навесні банкіри втратили  у капіталі, то зараз їм мало  повернутися до стабільної  відмітки 5,0. Пішла зворотня хвиля. Якщо внаслідок падіння на 0,5 грн банкіри втратили, то сьогодні ( користуючись хаосом та політичним безвладдям) вони штучно підняли долар на ці ж 0,5 відносно стабільного курсу 5,0 для компенсації своїх весняних втрат.

 

Вони (банкіри) ще почекають, допоки  українська криза не наздожене за темпами американську, тобто до того часу, коли почнеться девальвація гривні, і тоді курс долара опуститься до рівня 5,0. Орієнтовно для цього потрібно було б зачекати місяців зо три. І десь у період Новорічних та Різдвяних свят  долар обов”язково впаде ( за відсутності інших катаклізмів) до рівня 5,0, а можливо і нижче.

 

А що робити до того часу? Найкращий вихід – нічого не робити, ходити у ліс по опеньки, зайнятися дзен-буддизмом. Або ж навчитися заробляти на коливаннях курсів валют. Щоправда, якщо у вас в роду не було євреїв, то навчитися цьому вам буде досить таки важко.

Категорія: Блог по-українськи | Переглядів: 1161 | Додав: koka | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
полезная информация!!!спасибо

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]