Що собою являла Україна наприкінці 19-го - на початку 20-го століття?

Один із найситіших та найзаможніших регіонів царської Росії.

Ні про яку "самостійність"   ніхто не говорив  і не хотів навіть чути.  Груші росли просто на вербах. 

Вся "революційність"   була сконцентрована   у плаксивих поезіях Лесі Українки та Павла Грабовського. Іван Франко та Стефан Ковалів  із Західної України мріяли про визволення України від національного гніту Польщі. Все.

Покажіть мені хоч одне повстання якихось українських козаків  чи запорожців  у 19- на початку 20  століття.

Поки ФРС не почали у 1913 році друкувати фальшивий долар і фінансувати знищення геополітичного супротивника США  Росії, - ніякого "інтегрального націоналізму"  в Україні просто не існувало. У 1913 році жиди в Америці починають друкувати масово долар, а вже 4 серпня 1914 році у Галичині   було створено Союз Визволення України, згодом штаб-квартиру перенесено у Відень. Сценарій розколу Росії дуже схожий на пізніші сценарії розколу Кореї, В"єтнаму, Йємену, на події у Грузії, тощо.

Коли сьогоднішні   "націоналісти"  закликают до перегляду   підсумків Жовтневої Революції 17 року та Громадянської війни, внаслідок яких утворилася УРСР, то до чого ми повинні повертатися?  До входження більшої   частини України  у Російську імперію, а меншої - до так званого "Євросоюзу"?   Чи до періоду перед 1654 роком?

Зауважу, що Україна перед 1654 роком також не була монолітною.  В Україні тоді існувало козацтво, двор'янство (шляхта), існували простолюдини, а також існували "запорожці" - запорізькі козаки. Причому    сьогоднішнім аналогом запорожців є т.зв. "донецькі".

Запорожці теж вважалися "бандитами", часто ворогували із звичайними реєстровими козаками, підкорялися тільки своїм  отаманам, тощо.  Євреї  у ті часи, як і тепер, утримували питно-розважальні заклади (корчми, гинделики),   слухали п"яні теревені   як одних, так  і  інших,  і "закладали"    козакам запорожців, а запорожцям - козаків. За що їх "любили"  як одні, так і другі.

Не знаючи  минулого, не збудуєш майбутнього. Отже, не слід дивуватися тому, що ніхто з політиків теперішньої України навіть не уявляє собі, яку "Україну майбутнього"  слід будувати.