Черкаський поет Олексій Юрін створив собі власного сайта і розмістив там, поміж іншими матеріалами, мою передмову до його книжки "ПАРАМПАРА".
Щоб не вигадувати велосипед, я краще зацитую автоцитату з сайту Олексія Юріна:
"Із черкаським поетом Олексієм Юріним я познайомився не
так давно - восени минулого року, у Києві, на поетичному фестивалі
"Севама”. Організаторка цього фестивалю Оксана Яблонська повідомила
мені, що на заході будуть присутні цікаві молоді поети, серед яких і
мій земляк, черкащанин Олексій Юрін. Мушу сказати, я досить
скептично сприйняв цю звістку. У душі усміхнувся – "Знаємо ми цих
"молодих поетів”, представників "укрсучліту”! Знову будуть з
відстороненим виразом обличчя читати потокосвідомові верлібри про секс і
наркотичний кайф!”
Проте замість рафінованого постмодерніста я побачив
інтелігентного молодого чоловіка, котрий чимось нагадав мені Володимира
Маяковського. Звісно, я не бачив живого Маяковського, але якби мене запитали, на кого був схожий Маяковський, я би відповів – на Юріна.
Молодий чоловік читав вірші, не схожі на типові взірці "укрсучліту”,
від яких іноді хочеться випорожнитися усіма доступними способами.
Це була традиційна чоловіча поезія, а-ля молодий Тичина, ранній
Сосюра чи щось подібне. В усякому разі – не постмодернізм. І це дуже
пасувало до навколишньої обстановки, а слід сказати, що той фестиваль
проходив у "Музеї Книги” у старовинній Києво-Печерській лаврі…
Коли Юрін читає свої вірші, помітно, що він намагається
донести цей вірш до слухача, що йому не байдуже, чи зрозуміє його
слухач, чи ні, як це роблять деякі інші митці, вважаючи, що к
...
Читати далі »
